Новини шоу-бізнесу
Baile Funk: історія, DJ Marlboro, саунд-ДНК, funk ostentação та глобальна експансія
Baile Funk (oft auch funk carioca genannt) ist eine brasilianische Straßenbewegung und ein Musikstil, der aus Partys in den Favelas von Rio de Janeiro Ende der 1980er/Anfang der 1990er Jahre hervorging. An der Schnittstelle von Miami Bass, Electro, Samba und afrobrasilianischen Rhythmen entstand ein wuchtiger, noisiger, hypnotischer Sound mit mächtigem Subbass, Sprechchören und direktem, sprechgesangsnahem Vocal. Im Laufe der Zeit wurde Baile Funk erst zum nationalen Phänomen und später zu einer globalen Inspirationsquelle für Popmusik, EDM und „Global Bass“.
Kurze Geschichte
Ursprünge (späte 80er): Auf den Radiosendern Rios laufen Miami Bass und Electro; DJs beginnen, Bailes zu veranstalten — Hof- und Straßenpartys mit rie...
British Rap — голос вулиць, акценту та соціокультурного реалізму.
British Rap — це напрям хіп-хоп-культури, що сформувався у Великій Британії з кінця 1970-х — початку 1980-х років. На відміну від американських витоків, британський реп розвивався під впливом:
місцевого вуличного сленгу,
звучання soundsystem-культури,
карибських діаспор,
UK-електронної танцювальної сцени.
Йому притаманні унікальна ритміка, характерна вимова, акцент і більш виражена соціальна спрямованість текстів.
Витоки (1970–1980-ті)
Перші приклади британського репу з’явилися на тлі:
диско та раннього electro,
реггі-саундсистем,
dub і dancehall.
З’являються записи, натхненні американськими MC, але вже з локальною тематикою та британською лінгвістикою. Важливо: у країні існувала потужна культура toasting (MC-стиль із даб-вечірок).
Наприкінці...
Happy Hardcore — ультраенергійне звучання рейв-культури 90-х.
Happy Hardcore — це швидкий, емоційний і життєрадісний піджанр електронної танцювальної музики, що виник у Великій Британії на початку–в середині 1990-х. Для нього характерні високі BPM (160–180), насичена мелодика, «щасливі» синти, chipmunk-вокал (прискорені та підняті по тону вокальні семпли), а також фірмова рейвова ейфорія.
Цей стиль став символом ранньої рейв-культури, її неонової візуальної естетики, усміхнених смайлів і свободи танцполів. На відміну від агресивного hardcore, Happy Hardcore орієнтований на радість, позитив і мелодійність, зберігаючи шалену швидкість.
Історичний контекст
1991–1993 Корені Happy Hardcore формуються в рейверських спільнотах Великої Британії — на основі:
breakbeat hardcore,
early rave,
piano house,
jungle ...
Що таке Lowercase? Філософія, техніка та історія ультратихої електронної музики
Lowercase — це експериментальний напрям звукового мистецтва та електронної музики, побудований на ультрамінімалістичних, ледь чутних звуках. Це радикальне дослідження тиші, акустичних деталей об’єктів, шумів і текстур, які у повсякденні зазвичай лишаються непоміченими. Lowercase — не просто тихий: він сконцентрований на мікроскопічному аудіо і зміщує увагу слухача до субперцептивних звукових подій.
Історія та походження
Термін lowercase утвердився на початку 2000-х завдяки композитору Стіву Родену (Steve Roden), який запропонував музичну концепцію, засновану на:
випадкових побутових звуках,
об’єктах,
поверхнях,
мікрошумі.
Його альбом forms of paper (2001) вважають канонічним прикладом жанру. Роден обробляв шелест паперу, підсилював мікродеталі та розтягував їх у ч...
Dubwise — Естетика дабу: бас, ехо і версія. Продакшн-гайд для DnB і техно.
Dubwise — це підхід до музики, що виріс із ямайського дабу кінця 1960–1970-х і згодом закріпився як ярлик для треків/сет-подачі з акцентом на бас, ехо, простір і «версію». Сьогодні слово трапляється у реггі/дабі, джанглі та drum & bass, даб-техно, даунтемпо й bass-музиці: «dubwise» означає, що матеріал зроблено по-дабівськи — з глибоким низом, «дихаючою» ритм-секцією та ефектами як частиною аранжування.
Коротке визначення
Dubwise — це «мислення дабом»: мінімалістична ритм-секція, домінуючий бас, живе мікшерне перформанс-мислення (mutes/solos на групах), щедрі delay/echo/spring reverb, версійність (version, dub mix) і студійні прийоми як інструменти.
Витоки та еволюція
Ямайка, 1970-ті. Саундсистеми, B-side-версі...
Lo-Fi: Естетика недосконалості, хіп-хоп і хаус. Рецепт lo-fi beats (BPM)
Lo-Fi (low fidelity) — це естетика «недосконалого» звуку: навмисно залишені стрічкові шуми, «пил» вінілу, тріск голки, перевантажені мікрофони, домашні демо й прості гармонії. Сьогодні lo-fi — не лише про технічну якість запису, а окрема культура: від lo-fi hip-hop / chillhop і «study beats» до lo-fi house, «спального» інді-року, дрім-попу та ембієнту.
Що таке lo-fi: суть і звук
Артефакти як фарба. Шуми, кліки/попи, wow & flutter (мікроколивання швидкості), вузька смуга частот, м’який кліпінг.
Мінімалізм і петлі. Короткі лупи, прості джазові акорди, повторювані мотиви.
Тепла динаміка. Менше різких верхів, м’який низ, «стиснена» гучність — комфортний фон.
Домашність. Інструменти «під ...
Slow Motion House — «chug», балеарна медитація й теплий грув на 90–108 BPM
Slow Motion House (його ще називають slo-mo house, chug, інколи «drug-chug») — це некваплива, гіпнотична гілка хаусу та диско на зниженому темпі. Тут важливіші в’язкий грув і «кінематографічний» настрій, ніж пікова енергія танцпола: щільні перкусійні малюнки, живі бас-лінії, аналогове звучання, психоделічні синти, етнічні/рокові текстури та довгі переходи.
Ключові ознаки звучання
Темп: зазвичай 90–108 BPM (рідше 110–112).
Грув: «котячий» мід-темпо з акцентом на хети й перкусію; кік м’якший, ніж у техно/хаусі.
Бас: теплий, жирний, часто з «живим» відтінком (стиль Moog/SH), короткі повторювані рифи.
Синти та FX: арпеджіо, фленджер/фейзер, тейп-вобл/тремоло, космічні ліди, гітари з педалями, індійські/близьк...
Big Beat — ламані біти, фанк і рвана енергія дев’яностих.
Big Beat — це потужна, танцювальна гілка електронної музики середини–кінця 1990-х, що виросла на перетині брейкбіту, хіп-хопу, фанку та рок-рифів. Головні ознаки: «жирні» семпльовані барабани, агресивні баси, гучні скретчі, «брудні» гітари, короткі вокальні хуки й невтримна динаміка, розрахована на великі танцполи та фестивальні сцени.
Коротке визначення
Big Beat — це «звучання великих кімнат»: важкі ламані біти (зазвичай 115–135 BPM), перевантажені барабани й бас, фанкові та рок-н-рольні семпли, ефектні брейки та дропи, часто з елементами скретчингу й речитативу.
Історія та контекст
Корені (кінець 1980-х — початок 1990-х)
Брейкбіт і хіп-хоп дали основу: нарізані драм-лупи, культура семплювання, DJ-підхід.
Фанк і соул ...
Dark ambient — темна архітектура звуку: історія, естетика, техніки, ключові імена
Dark ambient — це піджанр пост-індастріалу та ембієнту, побудований на повільних дронах, глибоких саббасах, протяжних ревербераціях і звукових фактурах, що створюють відчуття простору — від порожніх залів до підземель. Він сформувався в Європі до середини 1980-х як «темна» гілка ембієнту й швидко здобув власну естетику та коло авторів.
Як це звучить
Основа: протяжні дрони, шумові підкладки, ледь чутні гармоніки, поодинокі перкусійні акценти, шепоти та польові записи.
Тембр: «прохолодні» синтези, гранульовані семпли, віддалені удари, електричний гул, гулкі резонанси приміщень.
Ефект: не розрада, а відсторонення і «сповільнення часу»; музика створює місце, а не пісню.
Витоки та розвиток
До 1980-х: передумови
Космічний ембієнт і мініма...
Roland TR-808 — легендарна драм-машина, що змінила музику.
Roland TR-808 Rhythm Composer — це не просто драм-машина. Це культурний феномен, звуки якого назавжди змінили поп, хіп-хоп, електроніку і весь звуковий ландшафт кінця ХХ століття.
Випущена у 1980 році японською компанією Roland Corporation, TR-808 стала символом цілої епохи — від андеграунду до світової поп-сцени.
Історія створення
Після успіху синтезатора Roland Jupiter-4 інженер Ікутаро Какехаші (засновник Roland) мріяв про портативну установку, здатну замінити живого барабанщика — але з власним характером. TR-808 використовувала аналоговий синтез звуку, а не семпли, що надавало їй унікального тону — механічного, глибокого і водночас «теплого».
Спочатку TR-808 продавалася погано: продюсери вважали її «занадто штучною». Та згодом саме це &la...
Breakstep — міст між Garage, Drum’n’Bass і Dubstep.
Breakstep — це піджанр британської електронної сцени кінця 1990-х — початку 2000-х, який поєднав 2-step garage, breakbeat і drum’n’bass. Він став перехідним етапом між олдскульним UK Garage і новим напрямом — dubstep, сформувавши його ритмічну основу та басову потугу.
Витоки та розвиток
Кінець 1990-х, Лондон. Після розквіту UK Garage діджеї почали експериментувати з жорсткішим і «бруднішим» звучанням, додаючи ламані біти та глибокі баси.
З’являється Breakstep — агресивніша форма garage, натхненна breakbeat jungle.
Головні майданчики — FWD>>, Plastic People, де стиль формувався у сетах Oris Jay, Zed Bias, DJ Hatcha та Benga.
Breakstep став тим звуком, де garage зустрічає jungle, а бас виходить на перший план.
Характ...
Euro Trance — епос, мелодія та енергія 2000-х.
Euro Trance — один із найбільш упізнаваних піджанрів електронної музики кінця 1990-х і початку 2000-х. Він поєднав мелодійність eurodance, атмосферу trance і потужну енергію клубної сцени Європи.
Це музика ейфорії та світла — з мелодіями, що підіймають руки вгору, і бітом, який б’є просто в серце.
Походження та розвиток
Середина 1990-х — у Європі стрімко зростає популярність трансу (насамперед у Німеччині та Нідерландах). Продюсери починають поєднувати європейський поп-саунд eurodance із мелодичною структурою trance.
Перші класичні треки Euro Trance з’являються у 1996–1998 роках:
Sash! – Encore Une Fois,
Robert Miles – Children,
DJ Quicksilver – Bellissima,
ATB – 9 PM (Till I Come).
У 2000-х жанр досягає піку завдя...
Deep Techno — гіпноз звуку та архітектура ритму
Deep Techno — це піджанр техно, заснований на глибокій атмосфері, просторових текстурах і мінімалізмі. Його мета не агресія чи швидкість — навпаки, це занурення у звук, де ритм стає медитативним, а музика перетворюється на звукову архітектуру.
Походження та філософія жанру
Витоки: кінець 1990-х — початок 2000-х. Deep Techno виріс із Detroit Techno, Dub Techno і Ambient.
Ключові впливи: Basic Channel, Maurizio, DeepChord, Rod Modell, cv313, Fluxion, Monolake.
Естетика жанру базується на порожнечі, просторі та глибині — замість щільних бітів тут повітря, реверберації та м’який бас.
Deep Techno — це не танець, а стан. Саундтрек для внутрішньої подорожі.
Характерні риси звучання
ЕлементОпис
Темп
120–130 BPM, але сприймається повільні...
Indietronica — синтез інді та електроніки
Indietronica — це жанр, що поєднав незалежну гітарну музику (indie rock, indie pop) з електронними текстурами та синтезаторним звучанням. Він з’явився на межі 1990-х і 2000-х років, коли інді-гурти почали експериментувати з цифровими технологіями та електронною естетикою, зберігаючи меланхолію й живу емоційність виконання.
Походження та розвиток жанру
Коріння: у 1990-х, після розквіту бритпопу та тріп-хопу, музиканти шукали нові форми самовираження — менш комерційні, але технологічно прогресивні.
З’являються гурти, які поєднують аналогові синтезатори, драм-машини та гітарний мінімалізм.
Перші хвилі — The Postal Service, Hot Chip, The Notwist, Lali Puna, Broadcast і M83.
Жанр швидко став символом “інтелектуальної” поп-музики 2000-х — і...
Блюз — музика душі, дороги й свободи.
Блюз — один із найдавніших і найвпливовіших жанрів сучасної музики. Народившись наприкінці XIX століття серед афроамериканців півдня США, він став основою для року, джазу, соулу, ритм-н-блюзу та значної частини світової музичної культури.
Це музика, що говорить про біль, надію та внутрішню свободу — простими словами й глибокими емоціями.
Походження та історія
Кінець XIX століття, дельта Міссісіпі (США): Блюз виріс із духовних пісень (spirituals), польових кличів (field hollers) і робочих пісень (work songs), які співали раби та робітники на бавовняних плантаціях.
Основні елементи:
блюзова гама (blue notes — знижені III, V і VII щаблі);
12-тактовий формат;
щирі тексти про кохання, тугу, боротьбу, дорогу.
Перші легенди:
W.C. Handy — “батько запис...
