Black Sabbath — британський гурт із Бірмінгема (заснований у 1968 році як Polka Tulk/Earth), визнані першопрохідці важкого металу. Класичний склад: Ozzy Osbourne (вокал), Tony Iommi (гітара), Geezer Butler (бас), Bill Ward (ударні). Похмурі тексти, занижений стрій гітар, тритони та «важкий» риф-драйв задали канон жанру й вплинули на десятки напрямів — від хеві та дум-металу до стоунера.
Історія та етапи
-
Формування (1968–1970). Від блюз-року до темряви: перейменування на Black Sabbath; однойменний дебют (1970) і стрімкий прорив із Paranoid (1970) — «War Pigs», «Paranoid», «Iron Man».
-
Золота класика (1971–1975). Master of Reality, Vol. 4, Sabbath Bloody Sabbath, Sabotage закріплюють фірмову «важку» подачу: густий саунд Iommi (частково зумовлений травмою пальців), філософські й соціальні тексти Butler’а, експресивний вокал Ozzy.
-
Експерименти та зміни (1976–1978). Technical Ecstasy, Never Say Die! — розширення палітри (клавіші, натяки на джаз-рок) на тлі внутрішньої напруги; відхід Осборна.
-
Ера Ronnie James Dio (1980–1982, 1992). Heaven and Hell і Mob Rules — оновлена лірика та епічна подача; пізніше — повернення з Dehumanizer (1992).
-
Роки Tony Martin (1987–1995). Атмосферні й «темні» релізи — The Eternal Idol, Headless Cross, Tyr, Cross Purposes, Forbidden — культовий період для поціновувачів класичного «британського» саунду Iommi.
-
Реюніони та фінал (1997–2017). Концертний Reunion (1998), тріумфальне студійне повернення 13 (2013, продюсер Rick Rubin) і прощальне турне The End (2016–2017); фінальний концерт — Бірмінгем, 4 лютого 2017.
Спадщина та вплив
Black Sabbath задали мову важкої музики: занижені строї, тягучі рифи, драматургія «тема-риф-хук», похмура поетика та контраст «ритуального» груву з запам’ятовуваними мелодіями. Без Sabbath важко уявити Judas Priest, Metallica, Iron Maiden, Soundgarden, Sleep і цілі пласти стоунера/дума.
Нагороди та факти
-
Зараховані до Rock and Roll Hall of Fame (2006).
-
Греммі за «Iron Man» (Best Metal Performance, 2000) і «God Is Dead?» (2014), а також Grammy Lifetime Achievement Award (2019).
-
Обкладинки й арт (наприклад, Sabbath Bloody Sabbath) формували візуальний код жанру поряд із фірмовими «пекельними» рифами.
-
«Paranoid» була написана буквально «на репетиції» — і стала візитівкою гурту.
Ключова дискографія (вибірково)
Ера Ozzy Osbourne
-
Black Sabbath (1970)
-
Paranoid (1970)
-
Master of Reality (1971)
-
Vol. 4 (1972)
-
Sabbath Bloody Sabbath (1973)
-
Sabotage (1975)
-
Technical Ecstasy (1976)
-
Never Say Die! (1978)
Ера Ronnie James Dio
-
Heaven and Hell (1980)
-
Mob Rules (1981)
-
Dehumanizer (1992)
Ера Tony Martin
-
Seventh Star (1986)
-
The Eternal Idol (1987)
-
Headless Cross (1989)
-
Tyr (1990)
-
Cross Purposes (1994)
-
Forbidden (1995)
Реюніон з Ozzy
-
13 (2013)
Важливі збірки/концертні
-
We Sold Our Soul for Rock ’n’ Roll (1976, компіляція)
-
Reunion (1998, live)
Ключові треки для плейліста
«Black Sabbath», «N.I.B.», «Paranoid», «War Pigs», «Iron Man», «Children of the Grave», «Sabbath Bloody Sabbath», «Heaven and Hell», «Neon Knights», «Die Young», «After Forever», «God Is Dead?».
Висновок
Black Sabbath не просто заснували важкий метал — вони спроєктували його архітектуру: звук, естетику та семантику. Їхній каталог лишається актуальним і в цифрову епоху — від аренних гімнів хард-року до тягучого дума та епічного хеві. Історія гурту — це урок сміливості й винахідливості, коли обмеження (травма пальців Iommi) перетворилося на нову мову рифу, а маргінальна темрява — на глобальний культурний код.
