Spacesynth – жанр електронної музики 80-х: Italo Disco, Synthpop і Space Music. Детальний опис стилю, BPM, ключових артистів (Laserdance, Koto) та сучасного звучання.
Spacesynth — це жанр електронної музики, що народився у 1980-х на перетині Italo Disco, synthpop та space music.
Він втілив мрію людства про зірки, майбутнє та технології — у звучанні сяючих арпеджіо, теплих аналогових синтезаторів і безкінечних мелодій.
Витоки та натхнення
Spacesynth з’явився в Європі в середині 1980-х — в епоху VHS-фантастики, лазерних шоу та перших домашніх синтезаторів.
Натхненні естетикою космосу та електронними саундами Jean-Michel Jarre і Vangelis, продюсери Raymond Donnez (Don Ray), Laserdance, Koto, Cyber People, Hypnosis і Proxyon почали створювати інструментальні композиції в дусі космічної одіссеї.
Жанр став природним продовженням Italo Disco, але без вокалу, з акцентом на синтезаторні ритми та астрономічну тематику.
Формування стилю
На відміну від танцювального Italo, Spacesynth був ближчим до саундтрека — з тривалими інструментальними партіями, відчуттям нескінченної подорожі та фірмовим «space arpeggio» — швидко повторюваними нотами, що створюють ефект польоту.
Основні риси звучання:
-
Темп: 110–125 BPM
-
Ударні: електронні (Roland TR-808, LinnDrum)
-
Бас: секвенсорний, синусоїдальний або прямокутної форми
-
Синтезатори: Roland Jupiter, Juno, Korg Polysix, Yamaha DX7
-
Мелодика: лірична, мрійлива, часто в мінорі
-
Ефекти: delay, phaser, space reverb
Класичні артисти та проєкти
-
Laserdance — засновники та еталон жанру. Їхній альбом Future Generation (1987) став зразком звучання Spacesynth.
-
Koto — проєкт, що подарував хіти Visitors та Jabdah.
-
Cyber People — атмосферні композиції з космічними сюжетами (Polaris, Void Vision).
-
Hypnosis, Proxyon, Galaxy Hunter, Vanello — послідовники, які розвивали традиції жанру.
Згодом з’явилися сучасні проєкти, натхненні ретро-космосом: Mindflair, Dyva, Amorphous, SynthOne, Spacehawk, Dreamtime, Stellarscape.
Візуальна естетика
Spacesynth — це всесвіт ретрофутуризму:
-
неонові лінії, зоряні траси, галактики;
-
роботи, пульсуючі панелі, шоломи космонавтів;
-
обкладинки альбомів, що нагадують постери фантастичних фільмів 80-х (Tron, Blade Runner, Starcrash).
Естетика жанру надихнула цілий пласт візуального мистецтва — від retrowave до synthwave art.
Сучасне звучання
Після відродження інтересу до ретро-електроніки у 2000-х, Spacesynth пережив друге дихання.
З’явилися нові лейбли та фан-спільноти (SPACESYNTH.RU, Hyperspace Records), а також артисти, які поєднують вінтажні синтезатори з сучасними DAW-технологіями.
Сьогодні Spacesynth активно використовується у:
-
саундтреках до ретро-ігор,
-
фан-реміксах на теми Star Wars, Mass Effect,
-
ambient та chillout-композиціях.
Цікаві факти
-
Жанр вважають інструментальною гілкою Italo Disco.
-
Більшість ранніх релізів виходили на вінілі та касетах.
-
Багато треків мали свій сюжет — своєрідні «музичні фільми без слів».
-
Найбільшої популярності Spacesynth набув у Польщі, Нідерландах та СРСР (радіо «Маяк», «Європа+» наприкінці 80-х).
Чому ми любимо Spacesynth
- за атмосферу ностальгії за епохою VHS і аркад;
- за щиру віру в майбутнє, де музика — мова Всесвіту;
- за мелодії, які хочеться слухати безкінечно.
Spacesynth — це музика, де кожна нота летить крізь зорі.