Slayer — американський треш-метал гурт із Гантінгтон-Парку (Каліфорнія), заснований 1981 року гітаристами Керрі Кінґом і Джеффом Ганнеманом за участю басиста/вокаліста Тома Араї та барабанщика Дейва Ломбардо. Разом із Metallica, Megadeth і Anthrax колектив входить до «Великої четвірки» треш-металу, сформувавши канон жанру швидкістю, агресією та безкомпромісною тематикою. Фірмова символіка — клинковий пентаграма-орел, гострий кутовий логотип і монолітний сценічний образ.
Формування та ранні роки (1981–1985)
Під впливом NWOBHM (Нова хвиля британського хеві-металу) та хардкор-панку гурт напрацьовує репертуар і високошвидкісний стиль:
-
Show No Mercy (1983, Metal Blade) — «демонічний» дебют із виразною гітарною мелодикою та вже екстремальними темпами.
-
Hell Awaits (1985) — похмуріший і складніший за структурою, закріплює репутацію однієї з найекстремальніших груп сцени.
Прорив і «золота трійка» альбомів (1986–1990)
Співпраця з Ріком Рубіном приносить історичний апґрейд саунду:
-
Reign in Blood (1986) — 29-хвилинний еталон швидкості й люті; «Angel of Death» та «Raining Blood» стають візитівками.
-
South of Heaven (1988) — свідоме «уповільнення», крижаний ріфінг і зловісна атмосфера.
-
Seasons in the Abyss (1990) — синтез двох підходів: шаленого темпу і в’язкої мороку («War Ensemble», «Seasons in the Abyss»).
1990-ті: стабільність і експерименти
-
Decade of Aggression (1991) — концертний стандарт, що фіксує міць лайву.
-
Повернення та відходи Ломбардо, прихід Пола Бостафa:
Divine Intervention (1994) — сухий, агресивний саунд;
Undisputed Attitude (1996) — тріб’ют хардкор-кореням (кавери та раритети);
Diabolus in Musica (1998) — найнижче налаштований і темний альбом епохи.
2000-ті: новий виток жорсткості
-
God Hates Us All (2001) — гранично злий, сучасно-жорсткий реліз, один із найбільш агресивних у каталозі.
-
Christ Illusion (2006) — повернення Ломбардо до студії; гурт здобуває перші «Греммі» за найкраще метал-виконання («Eyes of the Insane», 2007; «Final Six», 2008).
-
World Painted Blood (2009) — підсумок «класичного» звучання з актуальною продакшн-плотністю.
Втрати та фінальний альбом (2010-ті)
2011 року в Джеффа Ганнемана — важка інфекція руки; концертні гітарні партії бере на себе Ґері Голт (Exodus). 2 травня 2013 Ганнеман помирає від печінкової недостатності — ключовий удар по історії гурту.
-
Repentless (2015) — перший альбом без Ганнемана, з Голтом (гітара) і Бостафом (ударні). Ярострий, швидкий і принципово «без компромісів» реліз, що закріпив пізній етап.
-
Широкий прощальний тур (2018–2019) з фіналом у Лос-Анджелесі; документ/концертний реліз The Repentless Killogy фіксує пізній лайв-формат колективу.
Склади та ролі
-
Класичне ядро: Том Арая — бас, вокал; Керрі Кінґ — гітара; Джефф Ганнеман — гітара; Дейв Ломбардо — ударні.
-
Згодом: Пол Бостаф — ударні (основний барабанщик у 90-х і після 2013); Ґері Голт — гітара (на концертах із 2011, у студії з 2015).
Звучання та техніка
-
Гітари: «бритвені» тремоло-ріфи, хроматика, атональні соло-спалахи у дусі Ганнемана/Кінґа; понижений стрій у пізній період.
-
Ритм-секція: пружний, але точний драйв Ломбардо/Бостафa, blast- і skank-біти;
-
Вокал: різка, «командна» подача Араї зі статковим акцентом на ритміці фраз.
-
Продакшн: сухий, «в лоба»; акцент на риф і атаку, мінімум прикрас.
Тематика та образ
Лірика — війни, насильство, релігійний фанатизм, серійні вбивці, соціальна параноя. Провокаційна символіка й «історичні» сюжети — не про ідеологію, а про жорстку репортажність і художній радикалізм. Візуальна складова (обкладинки, мерч, сценографія) підсилює ефект катарсису й шоку.
Вплив і визнання
Slayer сформували мову екстремального металу: без їхньої школи скандинавський блек-метал, дез-метал рубежу 80/90-х і сучасний екстрим звучали б інакше. Гурт напряму вплинув на сотні колективів, а треки «Raining Blood», «Angel of Death», «War Ensemble», «South of Heaven» — канон жанру. У доробку — дві премії «Греммі», платинові й золоті статуси, хедлайнерські позиції на найбільших фестивалях і участь у турах «Великої четвірки».
Дискографія (основні студійні альбоми)
-
Show No Mercy (1983)
-
Hell Awaits (1985)
-
Reign in Blood (1986)
-
South of Heaven (1988)
-
Seasons in the Abyss (1990)
-
Divine Intervention (1994)
-
Undisputed Attitude (1996)
-
Diabolus in Musica (1998)
-
God Hates Us All (2001)
-
Christ Illusion (2006)
-
World Painted Blood (2009)
-
Repentless (2015)
Ключові концертні/відео-релізи (вибране)
-
Decade of Aggression (1991, live)
-
Still Reigning (2004, DVD)
-
The Repentless Killogy (2019, live/film)
Резюме
Slayer перетворили швидкість і агресію на високе мистецтво рифу. Їхній внесок — у формуванні екстремального лексикону металу: безстрашна тематика, максимальна ритмічна густина та «лезовий» звук. Втрата Джеффа Ганнемана й прощальний тур не змінили головного: каталог Slayer проводить незгасну «червону лінію» — від Reign in Blood до Repentless, впливаючи на нові покоління музикантів і задаючи стандарти важкої музики на десятиліття вперед.
