
Арія — легендарний радянський і російський гурт у жанрі хеві-метал, заснований у 1985 році в Москві. Вона стала однією з перших і найуспішніших метал-груп у СРСР, відкривши шлях важкій музиці на російській сцені. Саунд колективу поєднує потужність класичного heavy metal, філософську лірику та мелодійність, натхненну такими титанами, як Iron Maiden, Judas Priest і Black Sabbath.
Заснування та перші кроки
Гурт був створений восени 1985 року за ініціативи гітаристів Володимира Холстініна і Андрія Большакова за підтримки продюсера Віктора Векштейна із центру «Рок-Ательє». До початкового складу також увійшли Олександр Львов (ударні), Альберт Асадуллін (бас-гітара) та Олексій Страйк (вокал). Згодом місце за мікрофоном посів Валерій Кіпєлов — майбутній символ «Арії» та її неповторний голос.
Назву гурту запропонував Векштейн — вона мала бути короткою, легкою для запам’ятовування і символізувати велич та силу музичного мистецтва. Так народилося ім’я, якому судилося стати легендарним.
Ранні роки та культовий успіх (1985–1990)
Дебютний альбом «Манія величі» (1985) став сенсацією — це був один із перших радянських релізів, де важкий метал звучав із професійною потужністю та західною енергією. Пісні «Тореро», «Воля і розум» та «Позаду Америка» принесли гурту справжню армію прихильників.
Наступні альбоми — «З ким ти?» (1986) і особливо «Герой асфальту» (1987) — зробили «Арію» культовим феноменом. Заголовний трек і композиції «Вулиця троянд», «1100» і «Безтурботний ангел» стали класикою російського року і досі залишаються в концертних програмах.
Наприкінці 1980-х «Арія» вже виступала на найбільших фестивалях країни, збираючи тисячі глядачів і формуючи першу хвилю радянської метал-культури.
Зміни та нові вершини (1990–2000)
На початку 1990-х гурт зазнав низки змін: відхід Андрія Большакова та конфлікти з продюсером Векштейном призвели до реорганізації складу. Проте колектив не лише вистояв, а й створив низку знакових робіт:
- «Гра з вогнем» (1989) — більш мелодійний і філософський реліз із піснею «Палаюча стріла».
- «Кров за кров» (1991) — агресивний і потужний альбом, що відображає дух змін.
- «Ніч коротша за день» (1995) — атмосферна робота, де метал поєднується з ліричністю.
- «Генератор зла» (1998) — одне з найпохмуріших і найконцептуальніших творінь гурту.
У цей період «Арія» закріпила статус головного метал-гурту Росії, регулярно гастролюючи країнами СНД та Європи.
Епоха Кіпєлова та розкол (2000–2002)
Альбом «Химера» (2001) став останньою роботою класичного складу з Валерієм Кіпєловим. Його відхід у 2002 році разом із барабанщиком Олександром Манякіним та гітаристом Сергієм Терентьєвим розділив фанатів і став однією з найгучніших подій у історії російського року.
Втім, «Арія» не припинила існування — гурт зберіг дух і енергію, довівши, що здатний відроджуватися, як фенікс.
Новий склад і сучасна епоха (2002–дотепер)
Після короткої перерви до складу приєднався вокаліст Артур Беркут, із яким гурт записав альбоми «Хрещення вогнем» (2003) і «Армагеддон» (2006). Ці релізи показали, що «Арія» не втратила актуальності й здатна розвиватися, зберігаючи своє фірмове звучання.
З 2011 року вокалістом є Михайло Житняков. Його прихід став новим етапом творчого підйому, результатом якого стали такі альбоми:
- «Фенікс» (2011) — символ відродження та оновлення.
- «Крізь усі часи» (2014) — філософська робота про шлях і стійкість.
- «Прокляття морів» (2018) — концептуальний альбом із симфо-металевими елементами та епічними сюжетами.
У 2020-х роках «Арія» активно гастролює, випускає кліпи та живі альбоми, серед яких концертні DVD «Класична Арія» із симфонічним оркестром і «Крізь усі часи. Live».
Музичний стиль і філософія
Стиль «Арії» — це потужні гітарні рифи, мелодійні соло, виразний вокал і глибоко продумані тексти. Тематика пісень охоплює міфологію, долю, війну, свободу особистості та внутрішню силу людини. Поєднуючи епос і драму, гурт створив російський варіант класичного heavy metal.
Особливість «Арії» — високий літературний рівень текстів. Над ними працювали поети Михайло Житняков, Маргарита Пушкіна, Олександр Єлін, чиї образи й алегорії надали музиці філософської глибини.
Поточний склад
- Михайло Житняков — вокал (з 2011 року)
- Володимир Холстінін — гітара (з моменту заснування)
- Сергій Попов — гітара (з 2002 року)
- Віталій Дубінін — бас-гітара, вокал (з 1987 року)
- Максим Удалов — ударні (з 2002 року)
Колишні учасники
- Валерій Кіпєлов — вокал (1985–2002)
- Андрій Большаков — гітара (1985–1988)
- Артур Беркут — вокал (2002–2011)
- Сергій Терентьєв — гітара (1997–2002)
- Олександр Манякін — ударні (1998–2002)
Досягнення та визнання
- Понад 20 альбомів, включно зі студійними, концертними та збірками хітів.
- Понад 40 років на сцені — символ стійкості та вірності жанру.
- Хедлайнери фестивалів Нашествие, Кубана, Rock над Волгою і Taman Metal Fest.
- Гастрольні тури Росією, Європою, Японією та Латинською Америкою.
- Платівки «Герой асфальту» і «Кров за кров» увійшли до ТОП-100 найкращих російських альбомів усіх часів.
Цікаві факти
- Назву «Арія» обрали за благородне звучання та асоціації з класичним мистецтвом.
- Гурт одним із перших у Росії використав симфонічний супровід на рок-концертах.
- Фанати «Арії» називають себе арійцями і створюють фан-клуби по всьому світу.
- З 2023 року гурт активно розвиває цифрову присутність: кліпи у 4K, онлайн-концерти та ремастери класичних альбомів.
Висновок
«Арія» — це не просто гурт, а частина музичної історії Росії. Їхня творчість сформувала культуру вітчизняного металу та виховала кілька поколінь музикантів і слухачів. Проєкт продовжує розвиватися, залишаючись символом сили, свободи та вічного року.