Timberlake - Біографія та дискографія, усі альбоми й пісні

Джастін Рендалл Тімберлейк (Justin Randall Timberlake) — американський співак, автор пісень, музичний продюсер, танцівник і актор, який народився 31 січня 1981 року в Мемфісі, штат Теннессі. Він почав виступати ще в дитинстві, здобув світову популярність як один із провідних вокалістів *NSYNC, а згодом побудував самостійну кар’єру в поп-музиці та R&B. Recording Academy налічує в нього десять премій Grammy, а Television Academy — чотири Emmy.

Сольна дискографія Тімберлейка включає Justified, FutureSex/LoveSounds, The 20/20 Experience, The 20/20 Experience – 2 of 2, Man of the Woods і Everything I Thought It Was. Серед його найвідоміших пісень — Cry Me a River, Rock Your Body, SexyBack, My Love, What Goes Around... Comes Around, Suit & Tie, Mirrors, Can't Stop the Feeling!, Say Something і Selfish. Значний вплив на його сольне звучання мали тривалі творчі союзи з Timbaland, Pharrell Williams і Chad Hugo.

Дитинство в Теннессі

Джастін народився в родині Лінн Бомар і Чарльза Рендалла Тімберлейка. Його батьки розлучилися, коли він був ще маленьким. Дитинство майбутнього артиста минуло переважно в Shelby Forest — невеликій громаді неподалік Мемфіса та Міллінгтона. Він зростав у баптистському середовищі й співав у церковному хорі.

Музика була частиною сімейного життя. Один із дядьків Тімберлейка грав у bluegrass-гурті, а дід познайомив його з піснями Johnny Cash і Willie Nelson та показав перші гітарні акорди. Пізніше серед важливих для нього виконавців з’явилися Al Green, Marvin Gaye, Stevie Wonder, Eagles та інші представники soul, R&B, country й американського rock. Це поєднання музичних традицій Півдня згодом неодноразово проявлялося в його сольних роботах.

Star Search і The Mickey Mouse Club

Приблизно в одинадцять років Тімберлейк з’явився в телевізійному конкурсі Star Search, де виступав під ім’ям Justin Randall і виконував country. Перемогти в програмі йому не вдалося, але виступ став першим досвідом роботи на національному телебаченні.

У 1993–1994 роках він був учасником The All-New Mickey Mouse Club. У тому самому складі працювали майбутні зірки Britney Spears, Christina Aguilera, Ryan Gosling, Keri Russell і JC Chasez. Тімберлейк регулярно співав, танцював і брав участь у сценічних номерах, здобувши ще до музичної кар’єри серйозний телевізійний і концертний досвід.

*NSYNC

Після завершення The Mickey Mouse Club Тімберлейк і JC Chasez опинилися у вокальному гурті, який тоді створювався в Орландо. Разом із Chris Kirkpatrick, Joey Fatone і Lance Bass вони сформували класичний склад *NSYNC. На ранньому етапі проєкт був пов’язаний із менеджером Lou Pearlman і спочатку активно розвивався на європейському ринку.

Дебютний альбом *NSYNC вийшов у Європі 1997 року, а американське видання з’явилося роком пізніше. Пісні I Want You Back, Tearin' Up My Heart і God Must Have Spent a Little More Time on You перетворили гурт на одного з лідерів нової хвилі підліткової поп-музики кінця 1990-х. Тімберлейк і JC Chasez виконували більшість провідних вокальних партій.

No Strings Attached і Celebrity

Після конфлікту з Lou Pearlman і попередніми діловими структурами гурт отримав більше контролю над власною кар’єрою. У березні 2000 року вийшов другий альбом No Strings Attached. За перший тиждень у США було продано близько 2,416 млн примірників — на той момент це був абсолютний рекорд сучасної системи підрахунку продажів. Результат залишався неперевершеним п’ятнадцять років, доки у 2015 році його не перевершив альбом Adele 25.

Головними хітами стали Bye Bye Bye і It's Gonna Be Me. Остання пісня стала першим і єдиним синглом *NSYNC, який очолив Billboard Hot 100.

У 2001 році вийшов Celebrity. До цього часу Тімберлейк став активніше брати участь у написанні та створенні матеріалу. Серед пісень, пов’язаних із його авторським внеском, були Pop і Gone. Остання помітно відрізнялася від раннього звучання гурту більш стриманим R&B-аранжуванням і фальцетним вокалом Тімберлейка.

Навесні 2002 року, після завершення гастролей, *NSYNC пішли у тривалу паузу. Офіційного оголошення про остаточний розпад гурту не було. Через кілька місяців Тімберлейк випустив перший сольний альбом.

Justified і початок сольної кар’єри

Justified вийшов 5 листопада 2002 року. Основними творчими партнерами Тімберлейка стали The Neptunes — Pharrell Williams і Chad Hugo — та Timbaland. Альбом помітно відрізнявся від музики *NSYNC і був побудований на contemporary R&B, funk, soul і hip-hop-продюсуванні. Платівка дебютувала на другому місці Billboard 200.

Першим синглом стала Like I Love You із Clipse. Потім вийшла Cry Me a River, створена разом із Timbaland і Scott Storch. Пісня дійшла до №3 Billboard Hot 100 і стала однією з головних записів ранньої сольної кар’єри Тімберлейка.

Rock Your Body, спродюсована The Neptunes, досягла п’ятої позиції Hot 100. На альбомі також вирізнялися Señorita і Like I Love You. У вокалі та аранжуваннях Justified помітний вплив класичного soul і funk, а також Michael Jackson і Prince, однак власний стиль Тімберлейка вже починав формуватися навколо поєднання фальцету й сучасної ритміки.

На Grammy 2004 року він отримав перші дві сольні нагороди: Best Pop Vocal Album за Justified і Best Male Pop Vocal Performance за Cry Me a River.

Super Bowl 2004 і Janet Jackson

1 лютого 2004 року Тімберлейк з’явився під час виступу Janet Jackson на Super Bowl XXXVIII. У фіналі спільного виконання Rock Your Body він потягнув за частину її сценічного костюма, внаслідок чого груди Jackson на мить опинилися оголеними в прямому ефірі. Епізод, який пізніше став відомий як “wardrobe malfunction”, спричинив розгляд Федеральної комісії зі зв’язку США та серйозні зміни в підході американського телебачення до прямих трансляцій.

Наслідки для артистів виявилися різними: Janet Jackson зіткнулася з набагато серйознішим медійним і професійним тиском, тоді як сольна кар’єра Тімберлейка продовжила розвиватися. У лютому 2021 року він опублікував публічну заяву, в якій окремо вибачився перед Jackson і визнав, що підвів її.

FutureSex/LoveSounds

Другий сольний альбом FutureSex/LoveSounds вийшов у вересні 2006 року. Основна частина матеріалу створювалася разом із Timbaland і Danja. Замість повторення формули Justified музиканти зробили ставку на більш електронне та ритмічно складне звучання з елементами funk, dance music і R&B.

Перший сингл SexyBack сім тижнів посідав перше місце Billboard Hot 100 і став першим сольним №1 Тімберлейка. Слідом за ним вершину чарту посіли My Love із T.I. і What Goes Around... Comes Around. Таким чином, FutureSex/LoveSounds приніс одразу три американські хіти №1.

На альбомі також з’явилися LoveStoned/I Think She Knows, Summer Love і Until the End of Time. Деякі композиції складалися з кількох пов’язаних частин, змінювали темп і аранжування та тривали помітно довше за стандартні радіосингли. Пізніше цей підхід Тімберлейк ще сильніше розвинув на The 20/20 Experience.

SexyBack, My Love, What Goes Around... Comes Around і LoveStoned/I Think She Knows принесли Тімберлейку кілька Grammy, а FutureSex/LoveSounds був номінований на Album of the Year.

Робота з іншими артистами

У другій половині 2000-х Тімберлейк активно працював поза межами власної дискографії. Разом із Timbaland і Nelly Furtado він записав Give It to Me, яка стала №1 Billboard Hot 100. З Madonna він написав і виконав 4 Minutes, із T.I. записав Dead and Gone, а для Rihanna став одним з авторів пісні Rehab.

Saturday Night Live і Emmy

Паралельно з музикою Тімберлейк регулярно з’являвся в Saturday Night Live, де проявив себе як комедійний актор. Один із найвідоміших номерів — Dick in a Box з Andy Samberg — отримав Emmy за Outstanding Original Music and Lyrics.

Пізніше він перемагав і як запрошений актор SNL, а також як автор музично-комедійних номерів. За даними Television Academy, Тімберлейк має чотири Emmy при восьми номінаціях.

Кіно і пауза між альбомами

Після FutureSex/LoveSounds Тімберлейк майже сім років не випускав сольних студійних альбомів і приділяв значно більше часу кіно. Однією з найпомітніших ролей став Sean Parker у фільмі David Fincher The Social Network (2010). Parker був співзасновником Napster і першим президентом Facebook.

У 2011 році Тімберлейк зіграв у Bad Teacher, романтичній комедії Friends with Benefits і фантастичному трилері In Time. Надалі його фільмографія поповнилася Inside Llewyn Davis, Wonder Wheel, Palmer і Reptile.

The 20/20 Experience

У січні 2013 року Тімберлейк повернувся з піснею Suit & Tie із Jay-Z. Альбом The 20/20 Experience вийшов 19 березня і знову створювався переважно разом із Timbaland, Jerome “J-Roc” Harmon і James Fauntleroy.

Платівка була побудована навколо довгих композицій із soul- та оркестровими аранжуваннями, складною ритмікою й протяжними інструментальними частинами. The 20/20 Experience дебютував на першому місці Billboard 200 із 968 тисячами проданих примірників за перший тиждень і став найбільш продаваним альбомом 2013 року в США.

Головними хітами стали Suit & Tie і Mirrors. Кліп Mirrors отримав Video of the Year на MTV Video Music Awards 2013.

The 20/20 Experience – 2 of 2

30 вересня 2013 року вийшла друга частина проєкту — The 20/20 Experience – 2 of 2, яка вважається окремим четвертим студійним альбомом. Вона також дебютувала на першому місці Billboard 200. Серед основних пісень були Take Back the Night, TKO, Not a Bad Thing і Drink You Away.

Того ж року Тімберлейк отримав Michael Jackson Video Vanguard Award на MTV Video Music Awards. Під час його великого концертного номера на сцені ненадовго з’явилися інші учасники *NSYNC, виконавши фрагменти Girlfriend і Bye Bye Bye.

Trolls і Can't Stop the Feeling!

У 2016 році Тімберлейк озвучив Branch в анімаційному фільмі Trolls і став одним із ключових учасників його музичного оформлення. Для фільму він разом із Max Martin і Shellback написав Can't Stop the Feeling!.

Пісня дебютувала безпосередньо на першому місці Billboard Hot 100 і стала одним із найбільших поп-хітів його кар’єри. Вона отримала Grammy за Best Song Written for Visual Media і номінацію на «Оскар» за найкращу оригінальну пісню.

Тімберлейк продовжив озвучувати Branch у Trolls World Tour і Trolls Band Together. Саме третя частина франшизи згодом стала приводом для повноцінного музичного повернення *NSYNC.

Man of the Woods

П’ятий сольний альбом Man of the Woods вийшов 2 лютого 2018 року. Тімберлейк знову працював із Timbaland і The Neptunes, водночас додаючи до звичного R&B і funk елементи gospel, rock, country та музичних традицій американського Півдня.

Назва альбому була пов’язана із сином Тімберлейка Silas: артист розповідав, що дізнався значення імені сина як «людина лісу» й використав цю ідею для назви проєкту. Серед основних синглів були Filthy, Supplies і Say Something із Chris Stapleton.

Man of the Woods став четвертим поспіль сольним альбомом Тімберлейка, який очолив Billboard 200.

Super Bowl LII

4 лютого 2018 року, через два дні після виходу Man of the Woods, Тімберлейк став головним виконавцем шоу в перерві Super Bowl LII у Міннеаполісі. До програми увійшли Filthy, Rock Your Body, Señorita, SexyBack, My Love, Cry Me a River, Suit & Tie, Mirrors і Can't Stop the Feeling!.

Під час I Would Die 4 U використовувалася відеопроєкція Prince, чиє життя й кар’єра були тісно пов’язані з Міннеаполісом. Телевізійна постановка шоу отримала чотири номінації Emmy.

Визнання як автора пісень

Тімберлейк є автором або співавтором більшості ключових сольних творів, включно з Cry Me a River, Rock Your Body, SexyBack, My Love, What Goes Around... Comes Around, Mirrors, Can't Stop the Feeling! і Say Something. Він також писав музику для інших виконавців.

У 2019 році Songwriters Hall of Fame вручив йому Contemporary Icon Award — спеціальну нагороду для автора-виконавця, який досяг помітного культурного впливу. Нагороду Тімберлейку представив Timbaland.

Ще у 2015 році Тімберлейк був включений до Memphis Music Hall of Fame.

Продаж авторського каталогу

У 2022 році компанія Hipgnosis Songs Capital придбала права Тімберлейка на каталог приблизно з 200 написаних або співавторських творів. Угода стосувалася його авторських і видавничих інтересів і не означала продажу master-записів, що належать звукозаписним компаніям. Фінансові умови офіційно не розкривалися; ЗМІ оцінювали вартість угоди більш ніж у 100 мільйонів доларів.

Повернення *NSYNC

У 2023 році всі п’ять учасників *NSYNC знову записалися разом для пісні Better Place із фільму Trolls Band Together. Це стала перша нова композиція гурту більш ніж за двадцять років. Пізніше Better Place отримала номінацію Grammy як Best Song Written for Visual Media.

У 2024 році відбулася нова співпраця — Paradise, записана для сольного альбому Тімберлейка. 13 березня всі п’ять учасників несподівано з’явилися на його концерті в лос-анджелеському Wiltern Theatre, де виконали Paradise, Girlfriend, Bye Bye Bye і It's Gonna Be Me. Це стало їхнім першим спільним концертним виступом більш ніж за десятиліття.

Everything I Thought It Was

15 березня 2024 року вийшов шостий сольний студійний альбом Everything I Thought It Was — перша повноформатна робота Тімберлейка після Man of the Woods. У 18 композиціях він повернувся до різних сторін свого попереднього звучання: R&B, funk, electronic pop, довгих аранжувань і ballad.

Першим синглом стала Selfish, яка досягла №19 Billboard Hot 100. Потім вийшли Drown і No Angels. До альбому також увійшли Sanctified, Technicolor, Flame і Paradise з *NSYNC.

Everything I Thought It Was дебютував на 4-му місці Billboard 200 із 67 тисячами еквівалентних альбомних одиниць. Таким чином, усі шість сольних студійних альбомів Тімберлейка потрапляли до першої п’ятірки американського чарту; чотири з них посідали перше місце.

The Forget Tomorrow World Tour

29 квітня 2024 року у Ванкувері розпочався The Forget Tomorrow World Tour — перший великий сольний тур Тімберлейка після гастролей Man of the Woods. У програмі сусідили нові композиції та головні пісні різних періодів — Cry Me a River, Rock Your Body, SexyBack, Mirrors, Can't Stop the Feeling! та інші.

Тур тривав більше року й завершився 30 липня 2025 року в Стамбулі. Під час гастролей частину концертів довелося переносити або скасовувати через проблеми зі здоров’ям. Після завершення туру Тімберлейк повідомив, що в нього була діагностована хвороба Лайма, яка супроводжувалася сильною втомою й нервовим болем. За словами артиста, після встановлення діагнозу він розглядав можливість припинити гастролі, але вирішив завершити заплановані виступи.

Дорожня справа 2024 року

У червні 2024 року Тімберлейка затримала поліція в Sag Harbor, штат Нью-Йорк, за підозрою в керуванні автомобілем у стані сп’яніння. У вересні він визнав провину за менш серйозним обвинуваченням у керуванні транспортним засобом зі зниженою здатністю до водіння. Відповідно до угоди початкове кримінальне обвинувачення було замінене на некримінальне дорожнє порушення. Суд призначив штраф у 500 доларів, 25 годин громадських робіт і 90-денне призупинення водійських прав у Нью-Йорку; Тімберлейк також виступив із публічним закликом не сідати за кермо після вживання алкоголю.

Подальші виступи

Завершення тривалого туру не стало відходом Тімберлейка зі сцени. 29 січня 2026 року він несподівано виступив на Recording Academy Honors у Лос-Анджелесі під час вшанування Pharrell Williams, виконавши матеріал, створений ними в різні роки. Це був його перший великий публічний музичний виступ після завершення гастролей і повідомлення про хворобу Лайма.

Кар’єра в кіно

Серед найпомітніших акторських робіт Justin Timberlake:

• Alpha Dog — 2006
• Black Snake Moan — 2006
• The Social Network — 2010, Sean Parker
• Bad Teacher — 2011
• Friends with Benefits — 2011
• In Time — 2011
• Inside Llewyn Davis — 2013
• Trolls — 2016, голос Branch
• Wonder Wheel — 2017
• Trolls World Tour — 2020
• Palmer — 2021
• Reptile — 2023
• Trolls Band Together — 2023

Однією з найвідоміших драматичних ролей Тімберлейка залишається Sean Parker у The Social Network, тоді як серія Trolls стала сполучною ланкою між його кінематографічною та музичною кар’єрами.

Особисте життя

Наприкінці 1990-х — на початку 2000-х Тімберлейк перебував у стосунках із Britney Spears, з якою був знайомий ще за часів The Mickey Mouse Club. Їхнє розставання у 2002 році широко обговорювалося пресою й згодом неодноразово переосмислювалося в контексті ставлення мас-медіа того періоду до Spears.

З акторкою Jessica Biel Тімберлейк почав зустрічатися у 2007 році. У жовтні 2012 року вони одружилися в Італії. Подружжя має двох синів: Silas, який народився у 2015 році, і Phineas, який з’явився на світ у 2020-му. Родина намагається обмежувати публічність дітей.

Нагороди

За даними Recording Academy, Justin Timberlake має 10 премій Grammy при 40 номінаціях. Його нагороди охоплюють pop, R&B, dance music, спільні роботи з rap-виконавцями та пісні для кіно.

• Justified — Best Pop Vocal Album
• Cry Me a River — Best Male Pop Vocal Performance
• SexyBack — Best Dance Recording
• My Love — Best Rap/Sung Collaboration
• What Goes Around... Comes Around — Best Male Pop Vocal Performance
• LoveStoned/I Think She Knows — Best Dance Recording
• Suit & Tie — Best Music Video
• Pusher Love Girl — Best R&B Song
• Holy Grail — Best Rap/Sung Collaboration
• Can't Stop the Feeling! — Best Song Written for Visual Media

Крім того, Тімберлейк має чотири Emmy, Contemporary Icon Award від Songwriters Hall of Fame і включений до Memphis Music Hall of Fame.

Студійні альбоми Justin Timberlake

• Justified — 2002
• FutureSex/LoveSounds — 2006
• The 20/20 Experience — 2013
• The 20/20 Experience – 2 of 2 — 2013
• Man of the Woods — 2018
• Everything I Thought It Was — 2024

Усі шість сольних студійних альбомів Тімберлейка входили до Top 5 Billboard 200; FutureSex/LoveSounds, обидві частини The 20/20 Experience і Man of the Woods посідали перше місце.

Основні альбоми *NSYNC

• *NSYNC — 1997; американське видання — 1998
• Home for Christmas — 1998
• No Strings Attached — 2000
• Celebrity — 2001

Ключові пісні Justin Timberlake

• Like I Love You — 2002, з Clipse
• Cry Me a River — 2002
• Rock Your Body — 2003
• Señorita — 2003
• SexyBack — 2006
• My Love — 2006, з T.I.
• What Goes Around... Comes Around — 2006
• LoveStoned/I Think She Knows — 2007
• Until the End of Time — 2007
• Suit & Tie — 2013, з Jay-Z
• Mirrors — 2013
• TKO — 2013
• Not a Bad Thing — 2014
• Can't Stop the Feeling! — 2016
• Filthy — 2018
• Say Something — 2018, з Chris Stapleton
• Selfish — 2024
• Drown — 2024
• No Angels — 2024
• Paradise — 2024, з *NSYNC

Музичний стиль

Основою сольної творчості Тімберлейка стали R&B, pop, soul і funk. Justified спирався насамперед на contemporary R&B і neo-soul початку 2000-х; FutureSex/LoveSounds значно розширив електронну й танцювальну сторону його музики; The 20/20 Experience звернувся до оркестрового soul і довгих композицій, а Man of the Woods сильніше підкреслив вплив музичних традицій американського Півдня.

Однією з найупізнаваніших особливостей його вокалу залишається фальцет. У роботах із Timbaland голос часто стає частиною самого ритму: багатошарові партії, короткі вокальні фрази, оброблені гармонії та зміни ритмічного рисунка використовуються нарівні з ударними й синтезаторами.

Не менш важливою є концертна сторона. Тімберлейк сформувався в традиції артистів, для яких спів і choreography існують як єдине сценічне виконання. У його манері помітні впливи Michael Jackson, Prince, класичного soul і R&B, але вже в сольний період він виробив власну, більш стриману й ритмічно точну подачу.

Творчий союз із Timbaland

Співпраця з Timbaland стала найтривалішим продюсерським союзом сольної кар’єри Тімберлейка. Вона почалася ще з Cry Me a River на Justified, стала основою FutureSex/LoveSounds і продовжилася на обох частинах The 20/20 Experience, Man of the Woods і Everything I Thought It Was.

The Neptunes на чолі з Pharrell Williams і Chad Hugo відіграли не менш важливу роль у ранньому становленні сольного Тімберлейка. Саме поєднання двох продюсерських шкіл — мінімалістичного funk The Neptunes і ритмічних експериментів Timbaland — дозволило йому швидко відійти від звучання *NSYNC і створити самостійну музичну ідентичність.

Вплив і місце в поп-музиці

Одним із головних досягнень Тімберлейка став успішний перехід від учасника надзвичайно популярного підліткового гурту до самостійного дорослого виконавця. Уже Justified вивів його за межі образу колишнього учасника *NSYNC, а FutureSex/LoveSounds закріпив власну музичну мову й показав, наскільки органічно R&B, funk, electronic music і hip-hop-продюсування можуть співіснувати в межах масової pop-музики.

Його найсильніші альбоми будувалися не лише навколо окремих хітів. FutureSex/LoveSounds використовував переходи між піснями й незвичну для radio структуру, The 20/20 Experience дозволив довгим семи- та восьмихвилинним композиціям існувати всередині комерційно успішного pop-альбому, а Can't Stop the Feeling! показала здатність Тімберлейка створювати прямолінійний масовий хіт уже майже через п’ятнадцять років після початку сольної кар’єри.

Водночас його кар’єра не розвивалася за однією лінією. Музика чергувалася з кіно, телебаченням, поверненнями *NSYNC і тривалими гастролями. Через кілька десятиліть після Star Search Тімберлейк залишається артистом, чия професійна біографія поєднує підліткову pop-культуру 1990-х, R&B та electronic music 2000-х, великі pop-альбоми наступного десятиліття й пізніше повернення до власного каталогу.

Від дитини, яка виконувала country на Star Search, до учасника *NSYNC, автора Cry Me a River, SexyBack і Mirrors, актора The Social Network та артиста великих світових турів — Justin Timberlake пройшов кілька суттєво різних етапів. Сполучною ланкою між ними залишаються його інтерес до ритму, soul і funk, співпраця із сильними продюсерами та здатність поєднувати вокал, танець і студійну роботу в межах однієї pop-кар’єри.