Юлия Савичева
The Weeknd (справжнє ім’я — Абель Макконен Тесфає; нар. 16 лютого 1990 року, Торонто, Канада) — канадський співак, автор пісень, музичний продюсер і актор ефіопського походження. Розпочавши кар’єру у 2010 році з анонімних публікацій в інтернеті, спочатку здобув популярність на альтернативній R&B-сцені, а до середини десятиліття вийшов у світову поп-музику. Серед його головних хітів — «The Hills», «Can’t Feel My Face», «Starboy», «I Feel It Coming», «Call Out My Name», «Blinding Lights», «Save Your Tears», «Die for You», «Popular», «One of the Girls» і «Timeless».
Ранні роботи The Weeknd помітно вплинули на розвиток альтернативного R&B 2010-х: повільні електронні ритми, високий вокал, важкі басові партії та похмурі тексти про залежність, секс і емоційне відчуження різко відрізнялися від комерційного R&B того часу. Згодом The Weeknd зберіг ці теми, але переніс їх у масштабніше звучання — синті-поп, new wave, диско та сучасну електронну поп-музику. «Blinding Lights» стала найпрослуховуванішою піснею в історії Spotify; сервіс підтверджував цей статус і у 2026 році.
Дитинство у Скарборо
Абель Тесфає виріс у Скарборо, східному районі Торонто. Його батьки емігрували до Канади з Ефіопії та розійшлися невдовзі після народження сина. Батько майже не брав участі в його житті. Мати багато працювала, тому важливу роль у вихованні Абеля відігравала бабуся по материнській лінії.
Першою мовою Абеля Тесфає була амхарська. Вдома звучала ефіопська музика — насамперед Aster Aweke, Mulatu Astatke, Mahmoud Ahmed та інші виконавці. Пізніше The Weeknd пов’язував особливості власної вокальної манери з музикою, яку чув у сім’ї: незвичні для американського R&B мелодичні звороти та характерне вібрато він вважав частиною свого східноафриканського музичного досвіду.
Іншим важливим орієнтиром став Michael Jackson. Його вплив особливо помітний у верхньому регістрі та фальцеті The Weeknd, хоча з часом Абель Тесфає виробив власне вокальне фразування.
Відхід зі школи та перші пісні
У 2007 році, у сімнадцять років, Абель Тесфає залишив школу. Разом із другом La Mar Taylor він пішов із дому й деякий час жив у районі Паркдейл. Цей період був пов’язаний із наркотиками, випадковими заробітками та нестабільним побутом. Пізніше музикант розповідав, що вживання наркотиків у ранні роки було для нього не лише частиною способу життя, а й способом працювати у студії по кілька діб поспіль.
Багато деталей того часу пізніше проникли в пісні, однак сприймати ранню лірику The Weeknd як буквальну автобіографію неправильно. Абель Тесфає змішував особистий досвід із вигаданими ситуаціями, створюючи окремого персонажа — привабливого, егоїстичного й часто саморуйнівного героя нічного життя.
Назва The Weeknd пов’язана з періодом, коли Абель пішов із дому. Із слова Weekend прибрали одну літеру e, щоб назва не збігалася з уже існуючим канадським гуртом The Weekend.
Перші записи та анонімність
У 2010 році Абель Тесфає почав записуватися з торонтськими продюсерами. Одним із перших його співавторів був Jeremy Rose. Восени на YouTube з’явилися композиції «What You Need», «Loft Music» і «The Morning» — практично без інформації про виконавця.
Обличчя The Weeknd публіці не показували, інтерв’ю він не давав. Деякий час слухачі навіть не знали, чи ховається за цією назвою одна людина, чи гурт. Анонімність швидко стала частиною раннього образу проєкту.
На записи звернув увагу Drake, який на той момент уже був одним із головних нових артистів Торонто. Він почав ділитися піснями The Weeknd зі своєю аудиторією. Пізніше Абель Тесфає взяв участь у роботі над альбомом Drake Take Care і з’явився в композиції «Crew Love».
House of Balloons
21 березня 2011 року The Weeknd безкоштовно випустив перший мікстейп House of Balloons, який визначив звучання раннього періоду.
Основою залишався R&B, але продюсування помітно виходило за його звичні межі. У музиці використовувалися прийоми dream pop, trip-hop, постпанку та електронної сцени; семпли Siouxsie and the Banshees і Beach House сусідили з хіп-хоповою ритмікою. Pitchfork відзначив запис як Best New Music, окремо звернувши увагу на незвичне для R&B того часу змішування жанрів.
Серед ключових треків — «High for This», «What You Need», «House of Balloons / Glass Table Girls», «The Morning», «Wicked Games» і «The Knowing».
House of Balloons задав і головні теми ранньої творчості The Weeknd: наркотики, нічні вечірки, випадкові зв’язки, ревнощі, емоційна холодність і порожнеча після задоволення. Контраст створював голос — м’який і мелодійний на тлі значно жорсткіших текстів.
Thursday і Echoes of Silence
Протягом того ж 2011 року з’явилися ще два безкоштовні релізи. Thursday вийшов у серпні, Echoes of Silence — у грудні.
Thursday продовжив лінію першого мікстейпу, але став важчим за настроєм. На «The Zone» з’явився Drake. В Echoes of Silence The Weeknd уже вільніше працював із поп-музикою; реліз відкривався «D.D.» — його версією «Dirty Diana» Michael Jackson.
Три мікстейпи були випущені за дев’ять місяців і згодом почали сприйматися як єдиний ранній цикл The Weeknd.
Trilogy та вихід на великий лейбл
У 2012 році The Weeknd підписав угоду з Republic Records. У листопаді House of Balloons, Thursday і Echoes of Silence були ремастеровані та видані разом під назвою Trilogy.
До кожної частини додали по новій пісні: «Twenty Eight», «Valerie» і «Till Dawn (Here Comes the Sun)». Основний матеріал існував і раніше, тому Trilogy правильніше вважати збіркою трьох мікстейпів, а не дебютним студійним альбомом.
У цей же період The Weeknd почав активно виступати. Сценічний досвід спочатку давався йому складніше за студійну роботу. Після одного з ранніх великих виступів на Coachella Абель Тесфає вирішив збільшити кількість концертів, щоб швидше освоїтися перед великою аудиторією.
Kiss Land
Перший студійний альбом Kiss Land вийшов у вересні 2013 року.
The Weeknd не став одразу перебудовувати музику під радіоформат. Kiss Land продовжував атмосферу ранніх записів: довгі композиції, важкі електронні шари, приглушений вокал і постійне відчуття тривоги. До попередніх тем додалося життя гастролюючого артиста — незнайомі міста, готелі та ставлення до стрімко зростаючої популярності.
До альбому увійшли «Professional», «The Town», «Belong to the World», «Live For» з Drake, «Wanderlust», «Pretty» і заголовний «Kiss Land».
Комерційно платівка виявилася помітно скромнішою за наступні роботи. Після неї The Weeknd почав шукати спосіб зберегти власну атмосферу всередині доступнішої поп-структури.
Beauty Behind the Madness
Перші ознаки нового напрямку з’явилися у 2014 році. The Weeknd записав «Love Me Harder» з Ariana Grande, а для фільму Fifty Shades of Grey — «Earned It».
28 серпня 2015 року вийшов другий студійний альбом Beauty Behind the Madness. Одним із головних нових співавторів став шведський поп-продюсер Max Martin.
Пісні стали коротшими, приспіви — прямішими, а вокальні мелодії — помітно ближчими до масової поп-музики. Тематика при цьому майже не змінилася: The Weeknd, як і раніше, писав про залежність, секс і руйнівні стосунки.
«Can’t Feel My Face» і «The Hills» послідовно очолили Billboard Hot 100. До альбому також увійшли «Often», «Acquainted», «In the Night», «Shameless», «As You Are», «Prisoner» з Lana Del Rey і «Dark Times» з Ed Sheeran.
Beauty Behind the Madness отримав Grammy у категорії сучасного R&B-альбому, а «Earned It» принесла The Weeknd ще одну нагороду Recording Academy. Офіційний архів Grammy зараховує артисту чотири перемоги при чотирнадцяти номінаціях.
Starboy
25 листопада 2016 року вийшов Starboy.
Електроніка стала яскравішою, у музиці з’явилися елементи синті-попу, funk і new wave. Особливо важливою стала співпраця з Daft Punk. Французький дует взяв участь у двох композиціях — заголовній «Starboy» і фінальній «I Feel It Coming».
«Starboy» очолила Billboard Hot 100. Серед інших помітних пісень — «Party Monster», «Reminder», «Secrets», «Sidewalks» з Kendrick Lamar і «Die for You».
«Die for You» отримала другу хвилю популярності через кілька років після виходу завдяки стримінговим сервісам і соціальним мережам. У 2023 році з’явилася remix-версія з Ariana Grande.
За Starboy The Weeknd отримав ще одну Grammy — у категорії Progressive R&B Album.
My Dear Melancholy,
Після масштабного поп-альбому Starboy The Weeknd повернувся до камернішого формату. 30 березня 2018 року без тривалої рекламної кампанії вийшов шеститрековий мініальбом My Dear Melancholy,.
За звучанням він ближчий до ранніх робіт артиста: холодна електроніка, стримані аранжування та тексти про розставання, образу й емоційну залежність.
Головним хітом стала «Call Out My Name». Серед продюсерів були Frank Dukes, DaHeala, Mike WiLL Made-It і Gesaffelstein.
After Hours
Наприкінці 2019 року вийшли «Heartless» і «Blinding Lights». Обидва сингли увійшли до четвертого студійного альбому After Hours, випущеного 20 березня 2020 року.
Тут The Weeknd поєднав R&B із синті-попом і new wave 1980-х. Max Martin і Oscar Holter відповідали за найяскравішу поп-сторону запису, Metro Boomin та Illangelo зберігали зв’язок із хіп-хопом і попереднім похмурим звучанням, Daniel Lopatin — Oneohtrix Point Never — додавав експериментальну електроніку.
До альбому також увійшли «In Your Eyes», «Faith», «Escape from LA», «After Hours» і «Save Your Tears».
Альбом супроводжувався єдиним візуальним сюжетом. На церемоніях, у кліпах і телевізійних виступах The Weeknd з’являвся у червоному піджаку, спочатку із закривавленим, а потім із забинтованим обличчям. Цей образ стосувався саме епохи After Hours, а не був постійною частиною зовнішності артиста.
Рекорд Blinding Lights
«Blinding Lights» вийшла у листопаді 2019 року, однак її успіх тривав значно довше за звичайний сингловий цикл.
Композиція встановила низку рекордів Billboard Hot 100 і пізніше очолила історичний рейтинг видання серед пісень цього чарту.
У грудні 2022 року «Blinding Lights» стала найпрослуховуванішою піснею Spotify, обійшовши «Shape of You» Ed Sheeran. У 2025 році вона першою в історії сервісу перетнула позначку в п’ять мільярдів прослуховувань. У квітні 2026 року Spotify, як і раніше, вказував її як найпрослуховуванішу композицію за всю історію платформи.
Super Bowl LV
7 лютого 2021 року The Weeknd виступив у перерві Super Bowl LV у Тампі.
На відміну від багатьох шоу попередніх років, у нього не було другого артиста-співхедлайнера. До програми увійшли пісні різних періодів — від «House of Balloons» до «Starboy», «The Hills», «Can’t Feel My Face», «I Feel It Coming», «Earned It», «Save Your Tears» і фінальної «Blinding Lights».
Виступ завершив найактивніший етап візуальної історії After Hours.
Dawn FM
7 січня 2022 року The Weeknd випустив п’ятий студійний альбом Dawn FM.
Він побудований як ефір вигаданої радіостанції, що супроводжує померлого слухача крізь своєрідне чистилище. Ведучого озвучив Jim Carrey. У записі також брали участь Quincy Jones, Tyler, the Creator і Lil Wayne.
Музично платівка ще сильніше пішла в ретрофутуристичний синті-поп і диско. Багато композицій з’єднані переходами, тому Dawn FM задуманий передусім як цілісний альбом.
Головні пісні періоду — «Take My Breath», «Sacrifice», «Out of Time», «Gasoline», «Is There Someone Else?» і «Less Than Zero».
After Hours Til Dawn Tour
Спочатку The Weeknd планував вирушити в тур після After Hours, але пандемія COVID-19 зірвала ці плани. Концепцію довелося повністю змінити: замість арен артист перейшов на стадіони й об’єднав в одній програмі матеріал кількох альбомів.
After Hours Til Dawn Tour розпочався 14 липня 2022 року у Філадельфії. Після Північної Америки були Європа, Латинська Америка, Австралія, новий північноамериканський етап і концерти 2026 року.
Тур став найбільшим комерційним гастрольним проєктом в історії R&B. За даними Billboard Boxscore, до серпня 2025 року він зібрав $635,5 млн і продав 5,1 млн квитків. Після початку продажів на дати 2026 року команда артиста повідомила про подолання позначки $1 млрд; кількість реалізованих квитків перевищила 7,5 млн.
The Idol
У 2023 році Абель Тесфає зайнявся телебаченням. Разом із Sam Levinson і Reza Fahim він створив серіал HBO The Idol, де зіграв Тедроса — власника клубу й лідера культу.
Проєкт викликав суперечки ще до прем’єри й отримав переважно негативні відгуки критиків. HBO не продовжив серіал після першого сезону. Пізніше The Weeknd визнавав, що складний виробничий процес не дозволив повністю реалізувати початковий задум.
Музика серіалу виявилася успішнішою за сам проєкт. The Weeknd випускав композиції в міру показу епізодів. Найпомітнішими стали «Popular» з Madonna і Playboi Carti та «One of the Girls» з JENNIE і Lily-Rose Depp.
Hurry Up Tomorrow
31 січня 2025 року вийшов шостий студійний альбом Hurry Up Tomorrow. Він завершив трилогію, розпочату After Hours і продовжену Dawn FM. Billboard зафіксував дебют альбому на першому місці Billboard 200; за перший тиждень у США він набрав 490 тисяч еквівалентних альбомних одиниць.
After Hours був зосереджений на саморуйнуванні героя, Dawn FM поміщав його у проміжний простір між життям і смертю, а Hurry Up Tomorrow звертається вже до самого образу The Weeknd як сценічної особистості, створеної Абелем Тесфає.
У продюсуванні брали участь The Weeknd, Mike Dean, Oneohtrix Point Never, Max Martin, Oscar Holter та інші автори. Серед запрошених артистів — Playboi Carti, Anitta, Travis Scott, Future і Lana Del Rey.
До основних пісень належать «Timeless», «São Paulo», «Cry for Me», «Wake Me Up», «Open Hearts», «The Abyss» і заголовна «Hurry Up Tomorrow». Абель Тесфає активно брав участь не лише в написанні пісень, а й у продюсуванні матеріалу.
Фільм Hurry Up Tomorrow
Альбом отримав продовження в однойменному художньому фільмі. Hurry Up Tomorrow вийшов у кінотеатрах 16 травня 2025 року. Головну роль зіграв Абель Тесфає.
Однією з відправних точок сюжету став реальний епізод вересня 2022 року, коли The Weeknd втратив голос під час концерту в Лос-Анджелесі й був змушений зупинити виступ. Пізніше артист пов’язував це з сильним психологічним і фізичним перенапруженням. Тема кризи сценічної особистості стала спільною для фільму й альбому.
Майбутнє імені The Weeknd
Під час роботи над Hurry Up Tomorrow Абель Тесфає неодноразово говорив, що розглядає можливість завершити історію The Weeknd і надалі випускати музику під власним ім’ям.
Через це альбом часто називали «останньою платівкою The Weeknd», однак таке формулювання більше не актуальне.
У серпні 2026 року під час концерту у Стокгольмі артист повідомив, що передумав відмовлятися від псевдоніма. Таким чином, Hurry Up Tomorrow завершує конкретну альбомну трилогію та певний етап історії персонажа, але не є підтвердженим фіналом проєкту The Weeknd.
Музичний стиль
Перші записи The Weeknd зазвичай відносять до альтернативного R&B, хоча їхнє звучання від самого початку було ширшим за один жанр. House of Balloons поєднував сучасний R&B із dream pop, постпанком, trip-hop і експериментальною електронікою. В аранжуваннях залишалося багато вільного простору, а високий голос The Weeknd контрастував із важким басом і розмитими семплами.
З Beauty Behind the Madness пісні набули чіткішої поп-структури, але тексти залишилися далекими від традиційної романтичної лірики. Навіть у найдоступніших хітах герой The Weeknd залишається залежним, ревнивим, емоційно закритим або нездатним побудувати нормальні стосунки.
Starboy посилив електронну складову. After Hours і Dawn FM вивели на перший план синті-поп, new wave і диско 1980-х. У Hurry Up Tomorrow ці елементи поєднуються із сучасним R&B, хіп-хопом і кінематографічними аранжуваннями.
Характерна риса музики The Weeknd — контраст між мелодією та змістом. Танцювальна й зовні легка пісня може розповідати про залежність, страх, самотність або саморуйнування. «Blinding Lights» і «Save Your Tears» — найвідоміші приклади такого підходу.
Не менш упізнаваний вокал. Абель Тесфає використовує високий тенор і фальцет, але не будує партії навколо демонстративної техніки. Важливіші мелодія, вібрато та протяжні фрази. Сам The Weeknd пов’язував особливості своєї манери не лише з американським R&B і Michael Jackson, а й з ефіопською музикою, яку чув удома з дитинства.
Автор і продюсер
Практично вся основна дискографія The Weeknd створювалася за безпосередньої авторської участі Абеля Тесфає. На різних етапах поруч із ним працювали Doc McKinney, Illangelo, DaHeala, Max Martin, Oscar Holter, Metro Boomin, Mike Dean, Oneohtrix Point Never та інші продюсери.
З часом роль The Weeknd у студійному виробництві помітно зросла. У пізніх релізах він дедалі частіше вказаний одночасно автором і продюсером. Особливо це помітно за кредитами Hurry Up Tomorrow.
Благодійна діяльність
У жовтні 2021 року Абель Тесфає став послом доброї волі Всесвітньої продовольчої програми ООН. У березні 2022 року спільно з організацією він створив XO Humanitarian Fund. Початковий особистий внесок музиканта становив $500 тисяч; частина доходів від квитків After Hours Til Dawn також спрямовувалася до фонду.
До травня 2024 року The Weeknd, його партнери та шанувальники зібрали через фонд $6,5 млн. Кошти спрямовувалися на продовольчу допомогу в Ефіопії та секторі Газа. Пізніше збір коштів продовжився разом зі стадіонним туром.
Нагороди та рекорди
The Weeknd отримав чотири премії Grammy при чотирнадцяти номінаціях. Серед робіт, відзначених Recording Academy, — Beauty Behind the Madness, Starboy, «Earned It» і спільна з Kanye West та Lil Baby композиція «Hurricane».
До головних комерційних досягнень належать рекорд «Blinding Lights» на Spotify, багаторічна присутність пісень The Weeknd у Billboard Hot 100 і результати After Hours Til Dawn Tour. Проєкт, який починався з незалежних інтернет-релізів і клубної альтернативної R&B-сцени, за п’ятнадцять років дійшов до багаторічних стадіонних турів.
Дискографія The Weeknd
- House of Balloons — мікстейп, 2011
- Thursday — мікстейп, 2011
- Echoes of Silence — мікстейп, 2011
- Trilogy — збірка трьох мікстейпів, 2012
- Kiss Land — студійний альбом, 2013
- Beauty Behind the Madness — студійний альбом, 2015
- Starboy — студійний альбом, 2016
- My Dear Melancholy, — мініальбом, 2018
- After Hours — студійний альбом, 2020
- Dawn FM — студійний альбом, 2022
- Hurry Up Tomorrow — студійний альбом, 2025
За п’ятнадцять років The Weeknd кілька разів помітно змінював звучання й масштаб своєї музики, зберігаючи теми, присутні ще в ранніх мікстейпах. House of Balloons, стадіонний синті-поп After Hours і концептуальний Hurry Up Tomorrow належать до різних періодів, але пов’язані характерною мелодикою, голосом Абеля Тесфає та постійним інтересом до темного боку задоволення, слави й людських стосунків.
