Bruno Mars

HUGEL — сценічне ім’я французького діджея, музичного продюсера та реміксера Florent Hugel, який народився 4 грудня 1987 року в Марселі. Його кар’єра пройшла через кілька суттєво різних етапів: ранній electro house і EDM, поп-колаборації та ремікси, міжнародний прорив після Bella Ciao, а потім перехід до Latin house, Afro house і клубної музики з акцентом на перкусію. Найвідоміші роботи HUGEL — Bella Ciao (HUGEL Remix), Morenita, Marianela (Qué Pasa), Tra Tra, I Adore You і Jamaican (Bam Bam). Він також заснував власний лейбл Make The Girls Dance Records і перетворив цю назву на міжнародну серію клубних заходів.
В історії HUGEL особливо помітна здатність кілька разів змінювати музичний напрям, не починаючи кар’єру заново. Перший великий успіх прийшов до нього в європейському поп- і dance-середовищі, однак найбільш характерне звучання сформувалося значно пізніше — після того, як продюсер зосередився на Latin house, афро-латинській перкусії та більш безпосередній клубній енергії. Сам HUGEL пояснював цей період не прагненням відповідати певному жанровому ярлику, а пошуком ритмів, які фізично працюють на танцполі.
Марсель, сімейна колекція платівок і перші діджейські спроби
HUGEL виріс у Марселі — портовому місті, де постійно перетинаються європейська, середземноморська, північноафриканська та інші музичні культури. За спогадами самого музиканта, одним із головних джерел його ранньої музичної освіти була мати: вдома звучали funk, disco, soul і jazz. Пізніше він самостійно відкрив для себе hip-hop і R&B і навіть записував із радіо власні касети, які продавав однокласникам.
До електронної музики Florent прийшов у підлітковому віці. Приблизно у шістнадцять років він почав опановувати діджеїнг на вінілі. Серед важливих орієнтирів того періоду HUGEL називав Carl Cox, Laurent Garnier, Daft Punk і David Guetta. Особливо сильне враження на нього справив виступ Carl Cox у марсельському клубі Bazar: HUGEL згадував, що практично не знав композицій, які звучали, але кілька годин безперервно танцював і вперше зрозумів гіпнотичну силу електронної клубної музики.
Це раннє поєднання інтересів пізніше стало визначальним для його продюсерської манери. Від funk і disco прийшла увага до groove, від hip-hop — інтерес до вокальних фрагментів і роботи з упізнаваним матеріалом, а клубна культура Марселя сформувала ставлення до композиції передусім як до музики, яка повинна працювати перед живою аудиторією.
KitSch 2.0, Hipshaker і роки до сольної кар’єри
Професійно займатися продюсуванням HUGEL почав приблизно у 2005 році. До сольного проєкту він працював у кількох форматах. Разом із Alexandre Borde Florent входив до електронного дуету KitSch 2.0, який випускав electro house і ремікси; паралельно він займався hip-hop-продакшеном у межах проєкту Hipshaker. Релізи KitSch 2.0 виходили ще на початку 2010-х, тобто за кілька років до появи перших помітних записів під ім’ям HUGEL.
Цей період важливий для розуміння подальшої кар’єри: HUGEL не з’явився як новий артист після одного успішного реміксу. На момент міжнародного прориву він уже мав приблизно десятирічний досвід створення електронної музики, роботи з іншими артистами та існування всередині мінливої європейської клубної індустрії.
Coming Home і перші сольні успіхи
У 2015 році HUGEL випустив один із перших ключових сольних синглів — Coming Home із вокалом Jimmy Hennessy. Композиція стала його першим записом, що потрапив до офіційного німецького синглового чарту, де досягла 80-го місця. Для артиста з Марселя саме німецькомовний ринок на кілька років став одним із головних центрів комерційного зростання.
У 2016 році вийшла Where We Belong із британською співачкою Jasmine Thompson, а помітним наступним кроком стала співпраця з Robin Schulz. Їхній сингл I Believe I'm Fine, випущений у 2017 році, досяг 29-ї позиції в Німеччині й провів у німецькому Top 100 двадцять чотири тижні. HUGEL зазначений серед авторів і продюсерів композиції.
У цей самий період він активно займався реміксами. Серед найпомітніших робіт другої половини 2010-х з’явилася його версія Mi Gente J Balvin і Willy William, а пізніше — переробки матеріалу Robin Schulz, Topic, Sigala та інших виконавців. Робота реміксера дозволяла HUGEL розвивати власне ім’я одночасно з комерційним продюсуванням.
Bella Ciao — перший міжнародний прорив
Переломним релізом стала версія Bella Ciao, яку HUGEL зробив для проєкту El Profesor у 2018 році. Італійська пісня на той момент переживала новий сплеск популярності завдяки іспанському серіалу La Casa de Papel, а HUGEL переніс знайому мелодію в сучасний клубний формат. Ремікс був офіційно випущений у квітні 2018 року.
Комерційний результат значно перевищив масштаб його попередніх сольних записів. У Німеччині Bella Ciao (HUGEL Remix) досягла 2-го місця, провела в чарті 39 тижнів і посіла 6-ту позицію в підсумковому німецькому рейтингу синглів за 2018 рік. Саме цей реліз уперше перетворив HUGEL із продюсера, відомого всередині європейської dance-сцени, на артиста з масовою міжнародною аудиторією.
Однак період після Bella Ciao став для HUGEL перехідним. Він ще випускав записи, орієнтовані на поп-ринок — наприклад, WTF із британською співачкою Amber Van Day, яка також потрапила до чартів, — але поступово дедалі більше повертався до музики, призначеної насамперед для клубів. У перспективі цей поворот виявився важливішим за сам успіх Bella Ciao: замість спроб регулярно відтворювати формулу комерційного хіта HUGEL почав вибудовувати іншу музичну мову.
Ібіца та зміна напряму
Великий вплив на наступний етап справила Ібіца. HUGEL жив на острові й пов’язував саме це середовище з поглибленням інтересу до іспаномовної, латиноамериканської та перкусійної танцювальної музики. Під час першого пандемійного локдауну у 2020 році він опинився у своїй квартирі на Ібіці й продовжував працювати над матеріалом, розрахованим на повернення клубів. Одним із записів цього періоду стала майбутня Morenita.
Сам продюсер пізніше описував цей поворот як звільнення від необхідності постійно робити музику для радіо. У центрі нових треків опинилися ударні, groove і латинська ритміка. Такий матеріал був ближчим до того, що HUGEL хотів грати у власних сетах, ніж частина його комерційних релізів кінця 2010-х.
Morenita і формування Latin house-звучання HUGEL
25 червня 2021 року HUGEL і Cumbiafrica випустили на Cr2 Records композицію Morenita. У клубній версії це понад шестихвилинний трек, побудований навколо щільної перкусії, вокалу та безперервного ритмічного руху. Саме Morenita стала відправною точкою того звучання, з яким ім’я HUGEL згодом почали пов’язувати особливо тісно.
У професійному клубному сегменті успіх був особливо помітним: Morenita три тижні посідала перше місце в house-чарті Beatport і досягла п’ятої позиції загального рейтингу магазину. Запис отримав тривалу підтримку діджеїв і радіостанцій та пережив низку подальших реміксів.
Називати HUGEL творцем Latin house було б історично неправильно: латинські впливи були присутні в house задовго до його кар’єри. Точніше говорити про те, що Morenita допомогла йому стати одним із найпомітніших представників нової хвилі Latin house початку 2020-х. Він поєднав латиноамериканську та карибську перкусійну естетику із сучасним tech house і фестивальним масштабом, після чого послідовно розвивав цю формулу в наступних релізах. Сам HUGEL пояснював своє звучання поєднанням Afro house і tech house та підкреслював, що вирішальним елементом для нього залишаються барабани.
Marianela, Aguila і Tra Tra
Після Morenita латинська лінія перестала бути експериментом одного релізу. У 2022 році з’явилися La Candela Viva з Jude & Frank і Twolate, Aguila з Westend і Cumbiafrica, а також Marianela (Qué Pasa), записана HUGEL разом з італійським дуетом Merk & Kremont і домініканським виконавцем Lirico En La Casa. У цих роботах вокальні фрази іспанською мовою, афро-латинська перкусія та клубний бас стали сталою частиною його каталогу.
Ще одним важливим синглом стала Tra Tra з канадським діджеєм BLOND:ISH і домініканським артистом Nfasis. Композиція піднялася на перше місце Beatport, а в інтерв’ю, присвяченому релізу, HUGEL прямо пов’язував нову фазу своєї музики з Latin house і поєднанням Afro house та tech house. У цьому сенсі початок 2020-х став моментом, коли його музична ідентичність остаточно відокремилася від періоду Bella Ciao.
Make The Girls Dance Records
У 2023 році HUGEL заснував власний лейбл Make The Girls Dance Records. Проєкт створювався не лише як майданчик для його власних синглів: одним із заявлених завдань стало просування менш відомих продюсерів і музики, яку HUGEL міг безпосередньо використовувати у своїх сетах. Поступово навколо назви сформувався каталог Latin house, Afro house, tech house і близьких напрямів.
Надалі Make The Girls Dance перетворився і на самостійний подієвий бренд. Таким чином HUGEL пішов шляхом, характерним для великих клубних діджеїв: власний лейбл став одночасно інструментом пошуку нової музики, частиною гастрольної ідентичності та способом контролювати випуск значної частини власного матеріалу.
2024 рік: від La Verdolaga до I Adore You
У 2024 році діапазон HUGEL помітно розширився. На Defected він випустив La Verdolaga із вокалом знаменитої колумбійської співачки Totó La Momposina. Для HUGEL це був дебют на одному з найвідоміших британських house-лейблів і водночас продовження його роботи з латиноамериканською музичною спадщиною. У той самий період помітними релізами стали Andalucia, CORAÇAO, Forever з Diplo, Malou і Yuna та нова версія класичної композиції It Feels So Good з Matt Sassari і Sonique.
Найбільшим міжнародним хітом цього етапу стала I Adore You, записана разом із німецьким продюсером Topic, ірано-шведським виконавцем Arash і британським вокалістом Daecolm. Початкова основа виникла на студійній сесії Topic, Daecolm, A7S і Arash. HUGEL почув вокальну партію через знайомого й повністю переробив продюсерську основу в бік Afro house. За його словами, після першої версії він ще раз повернувся до проєкту, додавши більш безперервну перкусію, щоб композиція краще працювала в клубі.
Реакцію аудиторії HUGEL уперше перевірив безпосередньо під час виступу в Німеччині: побачивши велику кількість людей, які намагалися визначити невідому композицію через Shazam, він зрозумів масштаб її потенціалу. Згодом I Adore You стала одним із найбільших кросовер-хітів його кар’єри. У Великій Британії вона досягла 69-го місця основного синглового чарту і 17-ї позиції dance-чарту, а Billboard включив її до свого редакційного списку найкращих танцювальних записів 2024 року.
У листопаді з’явилася розширена версія проєкту за участю J Balvin і Ellie Goulding, у якій також залишилися Topic, Arash і Daecolm. Таким чином композиція, спочатку створена як Afro house-трек, перейшла у простір глобального попу та латиноамериканського ринку.
Чому HUGEL працює і з Latin house, і з Afro house
Розділити пізню музику HUGEL між двома жорсткими категоріями складно. В одних композиціях домінують латиноамериканські вокальні та перкусійні елементи, інші перебувають значно ближче до Afro house, треті зберігають основу tech house. Сам музикант не вважає ці межі принциповими: у його описі важливіші характер ударних і відчуття безперервного руху на танцполі.
Тому визначення Latin house найточніше описує центральну частину його каталогу після Morenita, але не всю творчість. У сетах і студійній роботі HUGEL змішує Latin house, Afro house і tech house, а іноді повертається до disco, попу, R&B або hip-hop. Саме здатність використовувати досить упізнаваний ритмічний почерк у різних комерційних і клубних форматах стала однією з причин стабільності його кар’єри. Hï Ibiza також офіційно характеризує його сети як поєднання Latin house, Afro house і tech house.
Ібіца: від запрошеного діджея до власної резиденції
Ібіца довго залишалася для HUGEL не лише гастрольною точкою, а й одним із центрів музичного розвитку. Він виступав у найбільших клубах острова, зокрема Ushuaïa і Pacha, а після зростання власного бренду отримав можливість побудувати окрему резиденцію.
Влітку 2025 року в Hï Ibiza стартувала його резиденція HUGEL Presents Make The Girls Dance. На відміну від звичайної появи запрошеного артиста, HUGEL отримав Theatre — головний зал клубу — для серії щотижневих четвергових вечорів. Проєкт виявився достатньо успішним, щоб наступного сезону повернутися в розширеному форматі.
У 2026 році Make The Girls Dance проходила в Hï Ibiza щотижня з червня до вересня, а HUGEL самостійно формував склад гостей навколо власної музичної концепції. У програмі з’являлися Diplo, AMÉMÉ, Moojo, Crusy, Oscar G та інші артисти. Тривала резиденція закріпила перехід HUGEL від виконавця з окремими успішними синглами до діджея, здатного підтримувати власний міжнародний клубний бренд.
Think Of Me, Loosen Up і новий рівень колаборацій
Після I Adore You HUGEL дедалі активніше почав поєднувати клубну музику з R&B і поп-вокалом. У 2025 році він випустив Think Of Me разом із David Guetta, Kehlani і Daecolm. У тому самому напрямі розвивається Loosen Up, створена з Dawty і вокалістом Preston Harris: у ній Afro house-groove поєднується з R&B-подачею та реггетонною ритмікою.
Показово, що Make The Girls Dance використав Loosen Up і для відкритого конкурсу реміксів, переможцю якого пропонувався офіційний реліз на лейблі. Цей епізод добре відповідає початковій концепції компанії HUGEL — використовувати вже сформовану аудиторію для пошуку нових продюсерів.
Jamaican (Bam Bam)
Ще однією великою роботою стала Jamaican (Bam Bam) із французьким продюсером SOLTO. В основі композиції лежить музичний матеріал, пов’язаний із легендарною Bam Bam ямайської виконавиці Sister Nancy, але HUGEL і SOLTO перенесли його в Afro house-контекст із важкою перкусією та клубним басом. Реліз з’явився наприкінці 2025 року й продовжив характерну для HUGEL практику переосмислення впізнаваної музичної спадщини в межах сучасного танцювального продакшену.
Композиція зберегла популярність і в наступному сезоні, ставши одним із помітних треків його виступів і увійшовши до дебютного альбому. Вона також потрапила до національних чартів низки європейських країн і Billboard Global 200.
Twenty One — дебютний альбом після двох десятиліть кар’єри
Попри велику кількість синглів і багаторічну кар’єру, повноцінного сольного студійного альбому в HUGEL довгий час не було. Ситуація змінилася 26 червня 2026 року, коли на Make The Girls Dance Records вийшов дебютний альбом Twenty One. Проєкт об’єднав house, Afro house, Latin house, hip-hop і R&B та став значно ширшим за його звичну клубну дискографію.
Список учасників демонструє масштаб кросоверної концепції альбому. У різних композиціях з’явилися Snoop Dogg, Big Sean, YoungBoy Never Broke Again, French Montana, Scott Storch, David Guetta, Ultra Naté, Tokischa, Roy Woods, Donel та інші виконавці. Для HUGEL співпраця з частиною цих музикантів мала особисте значення: він зазначав, що в молодості слухав деяких із них задовго до того, як отримав можливість працювати з ними в одній студійній екосистемі.
Перед альбомом вийшли Movin' To The Sun з Imael Angel і Ultra Naté, Ron Y Coco з Barbara Doza і Flagrant Drvms та Body Drop з Big Sean і Scott Storch. У самому проєкті також присутні Shine з David Guetta, French Montana і Aidan Martin, 150 Bands з YoungBoy Never Broke Again і AryaXO та інші колаборації.
Twenty One не став відмовою від клубної основи HUGEL, але показав напрям, у якому його музика може існувати за її межами. Замість альбому, побудованого з майже взаємозамінних DJ-інструментів, він зробив ставку на вокалістів, реперів і короткі пісенні форми, зберігши перкусійну структуру, сформовану в період Morenita та I Adore You.
Hip-hop як прихована лінія кар’єри
Поява реперів на Twenty One виглядає менш несподіваною, якщо враховувати ранній Hipshaker і захоплення HUGEL hip-hop ще в підлітковому віці. У 2026 році цей зв’язок проявився особливо явно: крім Big Sean і YoungBoy Never Broke Again, він записав One Night із French Montana і Max B, переробивши їхній матеріал в Afro-Latin house. HUGEL розповідав, що French Montana належав до артистів, за якими він стежив ще будучи молодим музикантом у Франції.
Таким чином пізня кросоверна фаза не є повною зміною творчих інтересів. Радше HUGEL повернувся до музичної культури, з якою працював ще до сольної dance-кар’єри, але вже використовуючи мову house, сформовану за два десятиліття продюсування.
Як влаштоване звучання HUGEL
У найбільш характерних роботах HUGEL композиція зазвичай будується навколо ритмічного малюнка, а не складної гармонії. Перкусія, бас і короткий вокальний фрагмент формують упізнаваний цикл, після чого аранжування поступово додає або прибирає елементи. Такий метод добре підходить для тривалого діджейського зведення: трек залишається функціональним у клубі, але завдяки вокалу або семплу може бути зрозумілим і аудиторії за межами house-сцени.
Другий характерний прийом — використання культурно впізнаваного вихідного матеріалу. Bella Ciao, It Feels So Good або Jamaican (Bam Bam) належать до зовсім різних епох і жанрів, однак принцип схожий: HUGEL не прагне реконструювати оригінальне аранжування, а виділяє впізнавану музичну ідею й поміщає її у власну ритмічну систему. Водночас такі роботи існують поруч із повністю новими композиціями на кшталт Morenita або I Adore You.
Нарешті, значна частина його пізнього стилю пов’язана з перетином латинської та африканської ритміки. Саме тому в каталогах одна й та сама робота HUGEL може визначатися як house, Afro house, Latin house або tech house. Сам артист ставиться до подібних меж вільно, вважаючи важливішим те, наскільки переконливо трек працює в сеті.
Дискографія HUGEL
Студійні альбоми:
- Twenty One — 2026, Make The Girls Dance Records.
Twenty One став першим повноцінним студійним альбомом HUGEL після більш ніж двадцяти років роботи з електронною музикою.
Вибрані ключові сингли та колаборації:
- Coming Home — feat. Jimmy Hennessy, 2015;
- Where We Belong — з Jasmine Thompson, 2016;
- I Believe I'm Fine — з Robin Schulz, 2017;
- WTF — feat. Amber Van Day, 2018;
- Mamma Mia — feat. Amber Van Day, 2019;
- Morenita — з Cumbiafrica, 2021;
- La Candela Viva — з Jude & Frank і Twolate, 2022;
- Aguila — з Westend feat. Cumbiafrica, 2022;
- Tra Tra — з BLOND:ISH feat. Nfasis, 2022;
- Marianela (Qué Pasa) — з Merk & Kremont і Lirico En La Casa, 2022;
- Andalucia — з GROSSOMODDO, 2024;
- La Verdolaga — feat. Totó La Momposina, 2024;
- Forever — з Diplo feat. Malou & Yuna, 2024;
- It Feels So Good — з Matt Sassari feat. Sonique, 2024;
- I Adore You — з Topic і Arash feat. Daecolm, 2024;
- Think Of Me — з David Guetta, Kehlani і Daecolm, 2025;
- Loosen Up — з Dawty feat. Preston Harris, 2025;
- Jamaican (Bam Bam) — з SOLTO, 2025;
- Movin' To The Sun — з Imael Angel і Ultra Naté, 2026;
- One Night — з French Montana і Max B, 2026;
- Body Drop — з Big Sean і Scott Storch, 2026.
Каталог HUGEL значно ширший за цей список і насамперед складається із синглів, спільних робіт і реміксів, що відповідає його багаторічній орієнтації на діджейську та клубну культуру.
Вибрані ремікси
- J Balvin & Willy William — Mi Gente (HUGEL Remix) — 2017;
- El Profesor — Bella Ciao (HUGEL Remix) — 2018;
- El Profesor feat. Laura White — Ce Soir? (HUGEL Remix) — 2018;
- Topic feat. A7S — Breaking Me (HUGEL Remix) — 2020;
- Sigala feat. Ella Henderson — We Got Love (HUGEL Remix) — 2020;
- Regard & RAYE — Secrets (HUGEL Remix) — 2020;
- Muni Long — Made For Me (HUGEL Dance Remix) — 2024.
Ремікси посідають важливе місце в історії HUGEL: саме ремікс Bella Ciao приніс йому перший масовий міжнародний прорив, тоді як подальше кар’єрне зростання вже спиралося переважно на власний матеріал і спільні записи.
Місце HUGEL у сучасній house-сцені
Кар’єра HUGEL цікава насамперед тим, що його найзначніший вплив на клубну музику сформувався не на початку професійного шляху. Від перших продюсерських спроб середини 2000-х до Morenita минуло близько п’ятнадцяти років, а між дебютом KitSch 2.0 і власним альбомом Twenty One — ще більше. За цей час змінювалися і mainstream EDM, і deep house, і tech house, і сама модель поширення електронної музики.
HUGEL зумів пройти через ці зміни без прив’язки до однієї епохи. Bella Ciao зробила його масово відомим завдяки реміксу, але Morenita фактично дала йому другу кар’єру вже всередині сучасної house-сцени. Потім Marianela, Tra Tra та інші записи перетворили латинську ритміку з окремого експерименту на сталу продюсерську мову, а I Adore You показала, що ця мова здатна працювати і як міжнародний поп-запис.
Водночас власний лейбл, серія Make The Girls Dance і резиденція Hï Ibiza зробили HUGEL уже не лише автором затребуваних треків. Він отримав можливість формувати середовище навколо своєї музики — обирати продюсерів, випускати їхні записи та будувати клубні програми, у яких Latin house, Afro house і tech house існують як частини однієї сучасної танцювальної культури.
Саме ця еволюція найкраще визначає місце HUGEL в електронній музиці: від марсельського підлітка, який відкрив для себе діджейський гіпноз на виступі Carl Cox, через європейський EDM і світовий успіх Bella Ciao — до власного ритмічного почерку, міжнародного лейбла та музики, що поєднує клубні традиції різних регіонів. Його каталог змінювався разом із танцювальною сценою, але центральна ідея залишалася незмінною — композиція передусім повинна змушувати танцпол рухатися.










