«Інфініті» — російський поп-гурт, відомий мелодійними танцювальними треками, що поєднують ліричність і клубне звучання. Колектив сформувався на межі епох — наприкінці 1990-х — і зумів утримати увагу слухачів упродовж багатьох років завдяки впізнаваному вокалу, сучасним аранжуванням та романтичній естетиці.
Ранні роки та створення гурту
Історія колективу починається у 1999 році, коли співачка Тетяна Бондаренко (псевдонім Мальта) та саунд-продюсер Олексій Кутузов об’єдналися в проєкт під назвою «Чорне і біле». Таня виконувала авторський матеріал, а Олексій займався аранжуваннями.
На початку 2000-х проєкт сформував власний стиль — м’яка електронна поп-музика з ліричними текстами. У 2002 році була створена композиція «Де ти», однак тоді пісня не отримала широкого визнання.
Перехідний період і співпраця
З 2002 по 2006 рік проєкт співпрацював із новосибірським D.I.P. Project. Музичні продюсери Денис Мурзін і Дмитро Брежнєв оновили аранжування, підсилили електронну складову та допомогли пісням набути сучасного звучання.
Саме цей період вважають моментом становлення майбутньої стилістики «Інфініті».
Перейменування та концепція
У 2006 році колектив змінив назву на «Інфініті» (від англ. infinity — «безкінечність»). За словами Тетяни, команда «подорослішала» і стала ставитися до музики більш усвідомлено:
«Наші пісні виросли з нас і розійшлися світом, отже — ми творимо недаремно».
Водночас було представлено альбом «Раз і назавжди», який здобув популярність в інтернеті, а трек «Я чужая» став одним із перших несподіваних хітів.
Прорив і масова слава
У 2007 році «Інфініті» підписали контракт із Gala Records — великим російським лейблом. Сингл «Де ти» було перевидано й оновлено — він раптово став:
-
великим радіохітом,
-
затребуваним у клубах,
-
однією з найротаційніших пісень року.
Трек потрапив в ефір DFM та багатьох федеральних станцій. Цифрові продажі перевищили 1 мільйон, що принесло проєкту «золотий» статус.
Творчий підйом
Співпраця з D.I.P. Project продовжилася: студію технічно модернізували — з’явилися аналогові синтезатори, апаратні ефект-модулі. Це надало «Інфініті» фірмового звучання:
-
глибокі баси,
-
атмосферні синти,
-
лірична драматургія.
У цей період були створені:
-
«Рух води»
-
«Летимо»
-
«Стереолюбов»
-
«Нон-стоп»
-
дві нові версії «Де ти»
-
балади «Німа сльоза» і «Моя історія»
Хіт-паради та премії
У 2008 році колектив отримав «Золотий грамофон» за «Де ти» і був номінований на RMA у категорії «Dance».
У 2009 році радіохітом стала «Сльози-вода», досягнувши 13-го місця у російських чартах і отримавши «золотий» диск (100 000 проданих копій).
Також гурт опинився серед номінантів у категорії «Дует року» на премії Муз-ТВ.
Альбом «Я так хочу»
Платівка піднялася до 12-го рядка чарту альбомів Росії. Критики відзначили:
-
впізнаваність звучання,
-
продуману мелодику,
-
розширення жанрового діапазону.
Позитивні відгуки публікувалися на провідних медіаплатформах.
Композиції в ротації
До середини 2010 року сингл «Коли підеш» досяг 15-ї позиції в радіочарті, закріпивши популярність «Інфініті».
Усього гурт випустив близько 30 релізів, серед найпомітніших:
-
«Я чужая»
-
«Де ти»
-
«Німа сльоза»
-
«Сльози-вода»
-
«Нон-стоп»
Стиль і сценічна естетика
«Інфініті» поєднує:
-
танцювальні клубні ритми,
-
музикальність і легку меланхолію,
-
естрадні гармонії,
-
повітряний жіночий вокал.
Сценічні виступи відрізняються:
-
емоційною віддачею,
-
живою енергетикою,
-
щільною звуковою картиною,
-
участю DJ-елементів.
Сучасний етап
Колектив залишається затребуваним на:
-
фестивалях,
-
клубних концертах,
-
міських подіях,
-
радіоротаціях ретро-данс сцени.
Пісні 2000-х переходять у розряд «ностальгійних хітів», водночас на стримінгах продовжують набирати аудиторію.
Цікаві факти
-
Багато треків колективу стали інтернет-вірусами задовго до епохи TikTok.
-
«Де ти» використовували у модних нічних клубах як «основний танцювальний гімн».
-
Тетяна Бондаренко має музичну освіту, що впливає на якість мелодичних партій.
-
Слухачі часто називають «Інфініті» одним із перших проєктів, що повернули популярність жіночому клубному вокалу в Росії.
-
Треки колективу активно ввійшли у формат «радіо для автомобілістів».
Висновок
«Інфініті» — яскравий приклад вітчизняного електронного поп-проєкту, що зумів поєднати клубну енергію, романтичні тексти та впізнаваний вокал. Колектив пройшов шлях від експериментальної студії до великих премій, зарекомендувавши себе як стабільний постачальник радіохітів.
Музика гурту витримала перевірку часом, а їхні пісні лишаються актуальними для аудиторії, яка шукає поєднання танцювальності та щирої мелодики. Саме це робить «Інфініті» одним із помітних імен російської поп-електроніки XXI століття.
