ANNA ASTI
Енджел Сергійович Жуков (нар. 11 травня 2010 року, Москва) — російський співак, актор театру й кіно, актор озвучування та телеведучий. Син лідера гурту «Руки Вверх!» Сергія Жукова і співачки Регіни Бурд, відомої за гуртом «Сливки». На відміну від багатьох дітей відомих музикантів, які з’являються переважно в сімейних проєктах, Енджел із раннього віку здобував самостійний досвід у музичному театрі, кіно, озвучуванні та роботі телеведучого, паралельно випускаючи власні поп-сингли.
Його музичний каталог включає «Девочка-депрессия», «Симпл Димпл», «Снег», «На тебя запал», «Нам 17», «Не пиши мне», «Не говори мне прощай», «Сфотай меня так», «Ты у меня одна» і «Карта страны». Окреме місце посідають спільні записи із Сергієм Жуковим — «Бум Бум» і «Мужички». Перші релізи артиста просувалися, зокрема, під написанням ANGEL, однак пізніший цифровий каталог виходить переважно під його повним ім’ям — Енджел Жуков.
Музична родина та раннє знайомство зі сценою
Енджел народився в родині, де музика була професійною частиною повсякденного життя. Сергій Жуков на той момент уже багато років залишався лідером «Руки Вверх!», а Регіна Бурд до сімейного періоду виступала у складі гурту «Сливки». Старша сестра Енджела Ніка Жукова також обрала творчу професію й згодом стала акторкою та співачкою.
Однак власний сценічний шлях Енджела почався не з випуску сольних пісень. Ще дитиною він займався вокалом, навчався грати на фортепіано та гітарі, а потім почав серйозно займатися театром. До 2022 року Жуков уже близько двох років грав у Дитячому музичному театрі юного актора й говорив, що в майбутньому розглядає вступ на акторський факультет. В актуальній трупі ДМТЮА Енджел також зазначений серед артистів театру.
Театральна робота стала важливою частиною його професійного становлення задовго до помітних ролей у кіно. У його сценічній біографії з’явилися постановки, пов’язані з творами «Олівер Твіст», «Том Сойєр» і «Вождь краснокожих»; у телевізійній програмі, присвяченій дитячому музичному театру, його представляли як виконавця ролі Джонні у «Вожде краснокожих».
«Мужички» — перший виступ із Сергієм Жуковим
Перша помітна музична поява Енджела відбулася значно раніше за його офіційний сольний дебют. Восени 2015 року, коли йому було п’ять років, він вийшов разом із батьком на сцену Crocus City Hall під час концертної програми «Руки Вверх!» «18+1». Батько й син виконали пісню «Мужички». Офіційна історія «Руки Вверх!» називає саме цей концерт першим виконанням композиції Сергієм та Енджелом.
Сергій Жуков згодом згадував, що вони також записували «Мужички» у студії. Пісня була побудована як діалог батька й маленького сина та спочатку існувала насамперед як сімейний концертний номер. Через десять років композиція отримала повноцінний цифровий реліз: 30 травня 2025 року Сергій та Енджел Жукови випустили її в межах проєкту «Семейный альбом». Автором пісні зазначений Сергій Жуков.
Перший сольний сингл — «Девочка-депрессия»
Самостійна музична кар’єра Енджела почалася у 2021 році. 27 травня була представлена його перша власна пісня «Девочка-депрессия». На момент релізу виконавцеві щойно виповнилося одинадцять років. Для композиції зняли відеокліп, а ранні музичні матеріали артиста поширювалися під ім’ям ANGEL.
Наступним синглом став «Симпл Димпл». Назва відсилала до популярної на той час антистрес-іграшки, однак сама пісня була побудована навколо теми першої підліткової симпатії. На момент спільної роботи над мультфільмом «Плюшевый Бум!» компанія «Рики» вже представляла Енджела як молодого виконавця, який випустив два сольні сингли — «Девочка-депрессия» і «Симпл Димпл».
Ранній репертуар Енджела створювався за безпосередньої участі батька. У спільному інтерв’ю 2022 року Сергій Жуков прямо говорив, що на тому етапі сам писав або підбирав пісні для сина. Тому визначати Енджела раннього періоду як цілком самостійного автора пісень було б неточно: передусім він розвивався як вокаліст і артист, поступово набуваючи власного виконавського досвіду.
«Бум Бум» і «Плюшевый Бум!»
Того ж 2021 року з’явився перший помітний спільний студійний проєкт Енджела із Сергієм Жуковим — пісня «Бум Бум», записана для повнометражного анімаційного фільму «Плюшевый Бум!». Батько й син не лише виконали композицію, а й стали героями музичного відео, створеного на підтримку мультфільму.
«Бум Бум» важлива для ранньої дискографії Енджела тим, що поєднала одразу кілька напрямів його подальшої кар’єри: поп-музику, дитяче й сімейне кіно та анімацію. Надалі робота з мультфільмами стала для нього окремою професійною лінією. Цифрові сервіси й досі відносять «Бум Бум» до найпомітніших записів артиста.
«Снег», «На тебя запал» і вихід на великі сцени
У 2022 році репертуар Енджела розширився. З’явилися пісні «Снег» і «На тебя запал». Якщо перші сингли були тісно пов’язані з дитячою та ранньою підлітковою поп-культурою, то «На тебя запал» уже рухалася в бік звичайної романтичної поп-пісні, розрахованої на підліткову аудиторію.
Паралельно зростав масштаб виступів. У липні 2022 року Енджел з’явився на концерті «Руки Вверх!» на «Газпром Арені» в Санкт-Петербурзі, де виконав власну композицію «На тебя запал» перед стадіонною аудиторією. Для дванадцятирічного виконавця участь у таких концертах стала можливістю здобувати сценічний досвід на майданчиках зовсім іншого рівня, ніж дитячий театр або невеликі сольні виступи.
«Нам 17»: повноцінний дует батька й сина
Улітку 2022 року вийшла композиція «Нам 17», офіційно записана як спільна робота «Руки Вверх!» та Енджела Жукова. У кліпі Сергій та Енджел обіграли сюжет з обміном віками: дорослі герої перетворювалися на підлітків, а молоді отримували можливість уявити себе дорослими. У зйомках також брали участь Регіна Бурд і Ніка Жукова.
Для музичної біографії Енджела «Нам 17» стала важливішою за попередні сімейні номери. Якщо «Мужички» спочатку сприймалися як виступ маленького сина з відомим батьком, то тут Енджел уже був зазначений як окремий виконавець в офіційному релізі «Руки Вверх!».
Сам Енджел в інтерв’ю цього періоду говорив, що не планує обирати виключно між музикою й акторською професією. Його цікавили обидва напрями, а серед артистів, з якими він хотів би записати спільну композицію, називав JONY.
Кіно: роль власного батька
Акторська кар’єра Енджела помітно розвивалася практично одночасно з музичною. У сімейному фільмі «Артек. Большое путешествие», що вийшов у 2022 році, він зіграв Сергія Жукова в дитинстві. У картині також з’явився сам Сергій Жуков, а сестра Енджела Ніка зіграла учасницю музичного гурту.
Роль виявилася символічною: Енджел отримав можливість відтворити на екрані дитячий образ власного батька ще до створення окремого фільму про «Руки Вверх!». Пізніше ця лінія отримала значно масштабніше продовження.
Дядя Фёдор у «Простоквашино»
Однією з найпомітніших робіт Енджела як актора озвучування став мультсеріал «Простоквашино» студії «Союзмультфильм». Починаючи з п’ятого сезону він став новим голосом Дяди Фёдора. Інформацію про зміну актора озвучування офіційно підтверджували і «Союзмультфильм», і ТАСС.
Енджел розповідав, що під час роботи над персонажем намагається заздалегідь розібрати весь сценарій, зрозуміти емоційний стан героя й не просто вимовляти текст, а акторськи проживати сцену. Він також відзначав схожість із Дядей Фёдором у поєднанні веселого характеру та здатності серйозно ставитися до певних ситуацій.
Робота в «Простоквашино» стала для нього не одноразовим запрошенням відомої дитини, а тривалим професійним досвідом озвучування великої анімаційної франшизи.
«Подушки-шоу» та перший досвід ведучого
Паралельно Енджел опановував розмовний формат. У 2022 році він став одним із ведучих дитячого проєкту «Подушки-шоу» на «Яндекс Музыке». У другому сезоні разом із голосовою помічницею Алісою та Сашею Кравченко він спілкувався з героями й експертами про історію, науку, мистецтво та інші теми. Сезон складався із сорока випусків.
Робота ведучого доповнила музичний і театральний досвід: тут важливими ставали вже не вокал або заздалегідь написана роль, а розмовна мова, реакція на співрозмовника й здатність утримувати увагу аудиторії.
Музика 2023 року
У 2023 році Енджел продовжив випускати сольні записи. Однією з центральних стала пісня «Не пиши мне», яка присутня в його офіційному цифровому каталозі. У той самий період з’явилася спільна композиція «Светлячок» з Марусею Корабліною, а потім сингл «Не говори мне прощай».
У кліпі на «Не говори мне прощай» знялася Анна Пересільд. Візуальна історія була побудована вже не як дитячий музичний номер, а як підліткова романтична міні-драма, що відповідало поступовому дорослішанню репертуару Енджела.
У міру дорослішання змінювалася й сама подача артиста. Перші пісні активно використовували мову дитячих і підліткових інтернет-трендів, тоді як наступні релізи дедалі більше наближалися до звичайного молодіжного попу і dance-pop з темами симпатії, спілкування та перших стосунків.
«Полтора спортсмена»
У серпні 2023 року Енджел став співведучим Дмитра Шепелєва у спортивно-пізнавальному інтернет-шоу «Полтора спортсмена», створеному для «Одноклассников». Програма допомагала дітям і батькам знайомитися з різними спортивними секціями та обирати відповідне захоплення. Було заплановано вісім випусків.
Для Жукова цей проєкт став першою великою серією, де він виступав саме в ролі співведучого телевізійного типу, а не запрошеного юного артиста.
Фільм «Руки Вверх!»
У 2024 році Енджел знову зіграв свого батька — тепер уже в повнометражному музичному фільмі «Руки Вверх!» режисера Аскара Узабаєва. Картина розповідала про дитинство Сергія Жукова, переїзд до Самари, знайомство з Олексієм Потєхіним і становлення одного з найпопулярніших російських гуртів кінця 1990-х.
Сергія Жукова в різні вікові періоди зіграли три виконавці: Енджел Жуков — у дитинстві, Влад Прохоров — у молодості, сам Сергій Жуков — у дорослому віці. Зйомки дитячих епізодів проходили, зокрема, у Димитровграді — рідному місті Сергія.
Для Енджела ця роль стала значно змістовнішою за звичайне сімейне камео. Йому потрібно було не просто з’явитися поруч із батьком, а зіграти ранній період життя реальної людини, історію якої він добре знав із сімейного життя. У результаті тема творчої спадкоємності Жукових була безпосередньо вплетена в сюжет фільму.
Музика для анімації
Зв’язок з анімаційними проєктами продовжився й після «Плюшевого Бума!» та «Простоквашино». Наприкінці 2024 року «Союзмультфильм» випустив мініальбом «Что такое Новый год?». Енджел разом із Марією Савіних та Антоном Савенковим виконав композицію «Большой секрет удачи кота».
Подібні записи утворюють окрему частину його каталогу: поряд із власною молодіжною поп-музикою в дискографії присутні пісні, створені для сімейного кіно та анімації.
«Сфотай меня так»
Навесні 2025 року Енджел Жуков і проєкт «Курортный Роман» випустили спільний сингл «Сфотай меня так». Реліз відбувся 25 квітня на RV Music. Авторами пісні зазначені Сергій Жуков, Нікіта Вашкевич і Роман Комаров. Для композиції підготували офіційний кліп та окреме mood-відео.
За звучанням «Сфотай меня так» позначила подальший перехід від дитячого репертуару до сучасної молодіжної поп-музики. Текст побудований навколо фотографії як способу зберегти пам’ять про стосунки, а цифрова лексика — телефон, галерея, сторіс — використовується вже не як дитяча інтернет-мода, а як природна частина історії про підліткову симпатію.
Повернення «Мужичков»
У травні 2025 року рання історія Енджела своєрідно замкнулася: пісня «Мужички», яку він уперше виконував із батьком ще п’ятирічною дитиною, була офіційно випущена Сергієм та Енджелом Жуковими на збірці «Семейный альбом».
У результаті одна й та сама композиція виявилася пов’язаною одразу з двома періодами його життя — першим виходом на велику концертну сцену та вже сформованим підлітковим етапом музичної кар’єри.
Головна роль у «Ты у меня одна»
Однією з найсерйозніших робіт Енджела стала головна роль у музичній виставі «Ты у меня одна», прем’єра якої відбулася 16 жовтня 2025 року на великій сцені Московського Губернського театру. Режисеркою виступила Ніна Чусова, а Сергій Жуков став автором ідеї, композитором і продюсером постановки. Для вистави він написав п’ятнадцять нових пісень.
Енджел виконав роль Вані, п’ятнадцятирічного героя історії, дія якої поєднує сучасність і події Другої світової війни. Проєкт виявився особливо важливим для його акторської біографії: Жуков отримав центральну драматичну роль у двогодинній музичній виставі, де потрібно було поєднувати акторську гру та вокальну підготовку.
Для Енджела театр на той момент уже не був новим досвідом. Сергій Жуков наголошував, що син кілька років професійно займався в Дитячому музичному театрі юного актора й познайомився з матеріалом майбутньої постановки задовго до її прем’єри.
Після театральної прем’єри у грудні 2025 року Енджел випустив сольний сингл «Ты у меня одна».
«Карта страны»: музика та робота ведучого
Наступним помітним етапом став молодіжний тревел-проєкт «Карта страны». Енджел Жуков і співачка та блогерка Тая Скоморохова стали його ведучими. Концепція програми побудована навколо подорожей російськими містами: ведучі отримують різні маршрути — історичний і сучасний — а потім об’єднують враження. Проєкт охоплює дванадцять міст і дванадцять випусків.
23 січня 2026 року Енджел і Тая випустили однойменну пісню «Карта страны». Таким чином телевізійна робота знову була пов’язана з музикою: ведучі проєкту одночасно стали виконавцями його заголовної композиції.
«Карта страны» показала ще один напрям розвитку Енджела — роботу не лише в дитячих розважальних програмах, а й у більш самостійному підлітковому форматі подорожей і культури.
«Руки Вверх! 2»
У 2026 році Енджел знову долучився до кінопроєкту, пов’язаного з історією родини та «Руки Вверх!». Він узяв участь у зйомках продовження фільму — «Руки Вверх! 2». Разом із ним у картині задіяні Сергій Жуков, Регіна Бурд, Ніка, Мирон та Еван Жукови; до ролей Сергія Жукова й Олексія Потєхіна також повернулися Влад Прохоров та Ілля Русь.
Участь у другій картині продовжує сталу лінію акторської кар’єри Енджела, у якій сімейна історія сусідить із самостійною театральною роботою та іншими кінопроєктами.
Музичний стиль
Основою сольної музики Енджела Жукова залишається сучасний російськомовний поп. Ранні записи на кшталт «Девочка-депрессия» і «Симпл Димпл» орієнтувалися передусім на дитячу та молодшу підліткову аудиторію, використовуючи легкі танцювальні аранжування, інтернет-лексику й теми першої симпатії.
У міру дорослішання артиста пісні стали ближчими до звичайного молодіжного pop і dance-pop. «На тебя запал», «Не пиши мне», «Не говори мне прощай» і «Сфотай меня так» уже будуються навколо романтичних стосунків та емоційного спілкування підлітків.
При цьому значна частина студійного матеріалу поки створюється у співпраці з професійними авторами. Сергій Жуков відігравав особливо велику роль на початковому етапі й прямо говорив, що писав або підбирав пісні для сина. У пізнішій композиції «Сфотай меня так» Жуков-старший також зазначений серед авторів разом із Нікітою Вашкевичем та Романом Комаровим.
Тому музична індивідуальність Енджела поки визначається передусім не окремою композиторською школою, а голосом, виконавською манерою, сценічним досвідом і поступовим переходом від дитячого поп-репертуару до дорослішої молодіжної музики.
Вибрана дискографія Енджела Жукова
- «Девочка-депрессия» — 2021;
- «Симпл Димпл» — 2021;
- «Бум Бум» — із Сергієм Жуковим, саундтрек до «Плюшевого Бума!», 2021;
- «Снег» — 2022;
- «На тебя запал» — 2022;
- «Нам 17» — з «Руки Вверх!», 2022;
- «Не пиши мне» — 2023;
- «Светлячок» — з Марусею Корабліною, 2023;
- «Не говори мне прощай» — 2023;
- «Большой секрет удачи кота» — з Марією Савіних та Антоном Савенковим, 2024;
- «Сфотай меня так» — з «Курортным Романом», 2025;
- «Мужички» — із Сергієм Жуковим, 2025;
- «Ты у меня одна» — 2025;
- «Карта страны» — з Таєю Скомороховою, 2026.
Повноформатного сольного альбому в основній цифровій дискографії Енджела поки немає: його музична кар’єра розвивається переважно через окремі сингли, спільні записи та пісні, пов’язані з кіно, анімацією й сценічними проєктами.
Основні роботи в театрі, кіно та озвучуванні
- Дитячий музичний театр юного актора — артист трупи;
- «Артек. Большое путешествие» — Сергій Жуков у дитинстві, 2022;
- «Простоквашино» — голос Дяди Фёдора з п’ятого сезону;
- «Руки Вверх!» — Сергій Жуков у дитинстві, 2024;
- «Ты у меня одна» — Ваня, головна роль у музичній виставі, з 2025 року;
- «Руки Вверх! 2» — участь в акторському складі, 2026.
Енджел Жуков як артист нового покоління
Творча біографія Енджела Жукова поки перебуває на ранньому етапі, тому оцінювати його через масштаб досягнень Сергія Жукова було б неправильно. Його професійний шлях формується за іншою моделлю. Замість одного головного музичного проєкту він одночасно розвивається в поп-музиці, музичному театрі, кіно, озвучуванні та роботі ведучого.
При цьому прізвище Жукова неминуче пов’язує його з історією «Руки Вверх!»: першим великим концертним досвідом були «Мужички» з батьком, однією з центральних спільних пісень стала «Нам 17», а в кіно Енджел уже кілька разів грав Сергія Жукова в дитинстві. Але паралельно з’явилися ролі, не пов’язані безпосередньо із сімейним брендом, — робота в Дитячому музичному театрі юного актора, Дядя Фёдор у «Простоквашино», телевізійні проєкти та власні сингли.
Особливо показовим став перехід від «Девочка-депрессия» і «Симпл Димпл» до «Сфотай меня так», великої ролі у виставі «Ты у меня одна» та проєкту «Карта страны». Ці роботи належать уже до різних сфер професії й демонструють поступовий відхід від образу дитини, яка просто виступає поруч із відомим батьком.
Тому Енджела Жукова коректніше розглядати як молодого багатопрофільного артиста, чия власна професійна ідентичність ще формується. Музична династія дала йому ранній доступ до сцени та студії, але основою подальшої кар’єри дедалі більше стають накопичений театральний досвід, робота перед камерою, озвучування та послідовний розвиток власного музичного каталогу.
