Фристайл
«Унесённые ветром» — російський попгурт, створений у 1997 році композитором і автором пісень Дмитром Чижовим та співачкою Тетяною Морозовою. Широку популярність колектив здобув наприкінці 1990-х завдяки пісням «Полтергейст» («Страшно сидеть одной») і «Какао-какао». У репертуарі також закріпилися «Американцы», «Ела рыбу», «Давай наливай», «Пупсик», «Мой милый ангел», «Вернись» та інші композиції.
Музика «Унесённых ветром» будувалася переважно на танцювальній попмузиці, eurodisco та естрадній стилізації. Серйозна любовна лірика сусідила з навмисно простими й іронічними піснями, а важливою частиною репертуару стали російськомовні адаптації закордонних композицій. Основним автором і музичним керівником проєкту протягом усієї його історії залишається Дмитро Чижов.
Дмитро Чижов до «Унесённых ветром»
На момент створення гурту Дмитро Чижов уже мав значний досвід у популярній музиці. Наприкінці 1980-х він працював гітаристом, був пов’язаний із гуртом «Мираж», а у 1988 році разом із гітаристом Ігорем Пономарьовим створив гурт «Колледж».
У «Колледже» Чижов виступав як соліст і головний автор пісень. Проєкт записав кілька альбомів, а частина матеріалу, створеного в той період, пізніше отримала нове життя у виконанні інших артистів.
Пісні Чижова увійшли, зокрема, до репертуару Марини Хлєбнікової. Серед його найвідоміших робіт для співачки — «Чашка кофею», «Полоска взлётная» і «Рай в шалаше». Деякі композиції періоду «Колледжа» пізніше виконувала й Тетяна Морозова.
Створення «Унесённых ветром»
Новий проєкт Дмитро Чижов і Тетяна Морозова створили у 1997 році. Морозова стала основною вокалісткою та обличчям гурту, Чижов — композитором, автором текстів, продюсером і музикантом.
У концертних програмах навколо центрального дуету могли з’являтися інші виконавці й танцівники, тому сценічний склад із часом змінювався. Однак перший великий період історії «Унесённых ветром» пов’язаний саме з голосом Тетяни Морозової та піснями Дмитра Чижова.
«Полтергейст» і перший успіх
Першою піснею, що принесла колективу широку популярність, стала «Полтергейст», також відома під назвою «Страшно сидеть одной».
Ще у 1997 році «Унесённые ветром» отримали за цю композицію премію «Золотой граммофон». Це сталося до виходу дебютного повноформатного альбому й стало першим серйозним успіхом нового проєкту.
Альбом «Полтергейст» вийшов у 1998 році. Гурт почав регулярно з’являтися в телевізійних музичних програмах, а його пісні звучали на радіо.
Історія із «Серебряной калошей»
У 1998 році «Полтергейст» опинився серед творів, відзначених сатиричною премією «Серебряная калоша» у категорії, пов’язаній із музичним плагіатом.
Композицію порівнювали з хітом Марини Хлєбнікової «Чашка кофею». Особливість ситуації полягала в тому, що автором обох пісень був Дмитро Чижов.
Ця історія згодом регулярно з’являлася в біографіях «Унесённых ветром», однак коректніше розглядати її як курйоз з історії російської попмузики 1990-х, а не як доведений випадок привласнення гуртом чужого твору.
«Какао-какао»
Справжньою візитівкою «Унесённых ветром» стала «Какао-какао». Композиція з’явилася наприкінці 1990-х і увійшла до другого альбому гурту — «Унесённые ветром — Том 2», випущеного 1999 року.
Повторюваний приспів, танцювальний ритм і навмисно нескладний текст різко вирізняли пісню на тлі звичайної романтичної естради. «Какао-какао» отримала широку радіоротацію й стала головною композицією, з якою гурт асоціюється навіть через десятиліття.
У 1999 році колектив виконував «Какао-какао» на фестивалі «Песня года».
«Американцы» і закордонні адаптації
Окремим напрямом у репертуарі «Унесённых ветром» були російськомовні версії закордонних пісень.
Одна з найвідоміших — «Американцы», заснована на композиції Midnight Dancer німецького гурту Arabesque. Оригінал був випущений у 1980 році.
У репертуарі колективу також з’явилася «Ела рыбу» — російськомовна переробка пісні Yellow River, відомої у виконанні британського гурту Christie.
Подібні адаптації добре відповідали естетиці проєкту: впізнавана закордонна мелодія отримувала новий російський текст, нерідко з гумористичним або побутовим сюжетом.
«Том 3»
У 2000 році вийшов третій студійний альбом — «Унесённые ветром — Том 3».
На той момент гурт уже сформував впізнавану формулу: електронні танцювальні аранжування, жіночий вокал, повторювані приспіви та поєднання романтичного матеріалу з піснями, побудованими на гуморі й естрадній грі.
Водночас Дмитро Чижов продовжував працювати з іншими виконавцями, тому окремі авторські й музичні ідеї його проєктів могли перетинатися.
Філіп Кіркоров і «Пупсик»
Однією з найпомітніших спільних робіт «Унесённых ветром» стала пісня «Пупсик».
У 2002 році її записали Філіп Кіркоров і Тетяна Морозова. Композиція увійшла до альбому гурту «Полная версия».
Для пісні був створений спільний відеокліп. Участь Кіркорова зробила «Пупсик» одним із найпомітніших телевізійних номерів гурту початку 2000-х.
«Полная версия»
Альбом «Полная версия» вийшов у 2002 році. Він продовжив основну лінію «Унесённых ветром», поєднуючи танцювальну попмузику та гумористичну естраду.
У цей період колектив також брав участь у телевізійних програмах і великих збірних концертах. В історії гурту відзначені виступи на «Песне года», «Рождественских встречах» Алли Пугачової та поява в «О.С.П.-студии».
Ретро-період і «Любовное настроение»
У середині 2000-х гурт звернувся до радянської пісенної класики.
У 2005 році вийшов альбом «Любовное настроение», для якого «Унесённые ветром» записали власні версії відомих пісень різних років.
У репертуарі з’явилися «Катюша», «Старый клён», «Ромашки» та інші твори, перероблені в стилістиці колективу.
Такий матеріал розширив концертну програму: поруч із «Какао-какао» та жартівливими танцювальними номерами з’явилися пісні, розраховані на аудиторію радянської естради й ретро-фестивалів.
«Лёгкий намёк» і «Звёздная линия»
У 2006 році гурт випустив альбом «Лёгкий намёк», а роком пізніше — «Звёздная линия».
Ці роботи завершили найінтенсивніший альбомний період класичного складу: з 1998 до 2007 року «Унесённые ветром» випустили сім основних студійних платівок.
Надалі нові записи з’являлися рідше, а дедалі більшу роль у концертному житті гурту відігравав перевірений репертуар кінця 1990-х і початку 2000-х.
Тетяна Морозова і Дмитро Чижов
Творчий союз Морозової та Чижова тривалий час був водночас і сімейним. Вони перебували у шлюбі, у пари народилася донька.
Після розставання музиканти ще певний час продовжували творчу співпрацю. У цифрових матеріалах початку 2010-х Морозова й надалі представлялася як солістка «Унесённых ветром», а Чижов залишався автором її нових пісень.
Пізніше їхні професійні шляхи остаточно розійшлися.
«Влюблённые люди»
18 лютого 2014 року в цифрових сервісах вийшов альбом «Влюблённые люди». До нього увійшли десять композицій.
Серед них:
- «Давай наливай»;
- «Закат на Ибице»;
- «Влюблённые люди»;
- «Свадебные кольца»;
- «Незабудка»;
- «День без любви»;
- «Это всё о тебе»;
- «Наливаем»;
- «Свадебный пикничок»;
- «Американцы (Remix)».
Автором музики й тексту низки композицій, включно з «Наливаем», у цифрових кредитах зазначений Дмитро Чижов.
Тетяна Морозова після гурту
Згодом Тетяна Морозова почала розвивати власну кар’єру окремо від «Унесённых ветром».
На її офіційних ресурсах вона сьогодні позначається як колишня солістка гурту. У сольній концертній програмі Морозова продовжує виконувати пісні, пов’язані з її періодом у колективі, зокрема «Какао» і «Полтергейст», водночас випускаючи новий матеріал.
У 2025 році вона представила власний сингл «Унесенные ветром», автором якого є Андрій Алексін. Попри назву, це самостійна пісня Тетяни Морозової, а не повернення до складу гурту.
Олена Астет
Після відходу Тетяни Морозової новою вокалісткою проєкту стала Олена Астет.
Сучасна концертна версія «Унесённых ветром» будується навколо Дмитра Чижова та Олени Астет. Чижов виступає як засновник, автор і гітарист, Астет виконує жіночі вокальні партії.
Саме цей склад представляє гурт на концертах останніх років і продовжує використовувати назву «Унесённые ветром».
Повернення до старого каталогу
У 2020-х гурт почав активно перевидавати й оновлювати матеріал класичного періоду.
У 2024 році з’явилася нова цифрова версія «Страшно сидеть одной», а в 2025 році була випущена оновлена версія «Какао».
Так пісні кінця 1990-х отримали сучасний мастеринг, ремікси й нові версії, орієнтовані вже на цифрові музичні сервіси.
«Полтергейст 2.0»
4 січня 2026 року вийшов альбом «Полтергейст 2.0», виданий United Music Group.
До 18-трекового релізу увійшли:
- «Полтергейст»;
- «Горячий язычок»;
- «Амстердам-Лиссабон»;
- «Пять ярких звёзд»;
- «Девочка-робот»;
- «Букет цветов»;
- «Нежные руки»;
- «Любовь-мираж»;
- «Ты — мой воздух!»;
- «Золотая моя»;
- «Горю в огне»;
- «Розовое лето»;
- «История моей любви»;
- «Всё зря»;
- «До чего же красивая женщина»;
- «Прикольная роль»;
- «Родная»;
- «Комната в английском стиле».
Назва підкреслює зв’язок релізу з першим великим хітом гурту, хоча «Полтергейст 2.0» є не простим перевиданням дебютного альбому, а окремою добіркою матеріалу.
Релізи 2026 року
Після виходу «Полтергейст 2.0» гурт продовжив публікувати окремі записи.
Протягом 2026 року в цифровому каталозі з’явилися «Давай, наливай», нові версії «Какао-какао» і «Лёгкого намёка», а також «Какао-какао (AI Remix)».
11 серпня 2026 року був випущений сингл «Чашка кофею». Його назва прямо повертає слухача до пісні Марини Хлєбнікової, з якою історія Дмитра Чижова та раннього «Полтергейста» була пов’язана ще у 1990-х.
«Унесённые ветром» сьогодні
Станом на 2026 рік «Унесённые ветром» залишаються чинним концертним проєктом. На сцені назву представляють Дмитро Чижов і Олена Астет.
Гурт бере участь насамперед у ретро-програмах, фестивалях і концертах, присвячених російській попмузиці 1990-х і 2000-х, паралельно продовжуючи випускати нові версії старого матеріалу.
Тетяна Морозова виступає окремо й офіційно позиціонується як екссолістка колективу.
Музичний стиль
Найточніше музику «Унесённых ветром» можна визначити як російську попмузику та eurodisco з елементами танцювальної естради.
Класичні записи гурту побудовані на програмованій ритм-секції, синтезаторах, простих мелодіях, що легко запам’ятовуються, та жіночому вокалі. У деяких композиціях помітний вплив європейського disco 1970–1980-х років.
Окрема особливість проєкту — поєднання звичайних ліричних пісень із підкреслено ігровим матеріалом. Назви й сюжети «Какао-какао», «Ела рыбу», «Давай наливай» або «Пупсик» навмисно працюють із побутовими образами та повторюваними фразами.
Водночас у дискографії достатньо й більш традиційної романтичної естради — «Мой милый ангел», «Вернись», «Влюблённые люди», «Незабудка» та інші композиції.
Дмитро Чижов як автор
На відміну від багатьох продюсерських поппроєктів 1990-х, де авторський склад постійно змінювався, «Унесённые ветром» від самого початку були тісно пов’язані з одним композитором.
Дмитро Чижов написав значну частину репертуару гурту й водночас створював пісні для інших виконавців.
З його ім’ям пов’язані роботи Марини Хлєбнікової, Філіпа Кіркорова, Наталі, Віктора Салтикова, Олександра Айвазова та інших артистів російської естради.
Саме авторська манера Чижова пояснює помітну стилістичну спорідненість низки пісень різних виконавців кінця 1980-х — 2000-х років.
Телебачення
Пік телевізійної активності «Унесённых ветром» припав на кінець 1990-х і початок 2000-х.
Гурт з’являвся в музичних і розважальних програмах, серед яких:
- «Песня года»;
- «Рождественские встречи» Алли Пугачової;
- «О.С.П.-студия»;
- інші збірні концертні й телевізійні проєкти епохи.
Саме телебачення разом із радіоротацією допомогло «Какао-какао» і «Полтергейсту» вийти далеко за межі клубної та концертної аудиторії.
Дискографія
- «Полтергейст» — 1998;
- «Унесённые ветром — Том 2» — 1999;
- «Унесённые ветром — Том 3» — 2000;
- «Полная версия» — 2002;
- «Любовное настроение» — 2005;
- «Лёгкий намёк» — 2006;
- «Звёздная линия» — 2007;
- «Влюблённые люди» — 2014;
- «Полтергейст 2.0» — 2026.
Значення гурту
«Унесённые ветром» належать до характерних поппроєктів російської сцени другої половини 1990-х, коли радіо, музичне телебачення та великі збірні фестивалі могли за короткий час зробити одну яскраву пісню впізнаваною на всю країну.
Такою композицією для гурту стала «Какао-какао». Проте його історія не обмежується одним хітом: у наступні роки було випущено кілька альбомів, створено спільний проєкт із Філіпом Кіркоровим, записано адаптації закордонних пісень і сформовано великий концертний каталог.
Після завершення періоду з Тетяною Морозовою проєкт не припинив існування. Дмитро Чижов продовжив роботу під назвою «Унесённые ветром» з Оленою Астет, а у 2025–2026 роках гурт знову помітно активізував цифрову дискографію, перевидаючи класичні пісні та випускаючи новий матеріал.
