
Дмитро Сергійович Монатик (сценічне ім’я MONATIK) — український співак, автор пісень, композитор, хореограф, продюсер і один із найвпливовіших артистів сучасної поп-сцени Східної Європи. Його стиль поєднує елементи попу, фанку, R&B, соулу та електронної музики. MONATIK створив нову естетику українського мейнстриму — емоційну, візуально потужну та сповнену філософії руху.
Ранні роки та становлення особистості
Дмитро Монатик народився 1 квітня 1986 року у Луцьку (Україна). З дитинства проявляв інтерес до музики, танців і малювання. Майбутній артист навчався грі на барабанах і гітарі, брав участь у шкільних виставах, а згодом — у танцювальних колективах. У юності Дмитро поєднував любов до мистецтва зі спортом, але саме творчість стала його головним покликанням.
Після школи він переїхав до Києва й вступив до Київського національного університету культури і мистецтв, де почав активно розвивати свої хореографічні та музичні здібності. Монатик зізнається, що саме у студентські роки сформував свій підхід до творчості — як синтез різних форм самовираження: звуку, руху, емоцій і візуалу.
Перші кроки у кар’єрі
Свій шлях у шоу-бізнесі Монатик розпочав із танців. У 2008 році він узяв участь у телевізійному проєкті «Танцюють всі!», де запам’ятався глядачам пластикою та артистизмом. Пізніше працював танцівником і постановником у популярних виконавців, а також писав пісні для інших артистів.
Перший серйозний прорив у музичній сфері відбувся після участі у шоу «Х-Фактор». Хоча Дмитро не дійшов до фіналу, він привернув увагу продюсерів і музичних редакторів. Його здатність поєднувати вокал, ритм і рух зробила його затребуваним артистом нового покоління — синтетичним виконавцем, який поєднує музику та перформанс.
Дебют і визнання
Сольний проєкт MONATIK стартував у 2011 році. Перші треки — «ТайУлетай» та «В кращому світлі» — швидко набули популярності в інтернеті. Справжній прорив стався у 2014 році, коли артист випустив дебютний альбом «Саундтрек сьогоднішнього дня». Він задав новий напрямок українській поп-музиці — динамічний, змістовний і візуально насичений стиль, орієнтований на сучасну аудиторію.
Другий альбом «Звучить» (2016) зробив Монатика справжньою суперзіркою. Пісні «Кружить», «Вічність», «Вихідний» і «Кожен раз» стали не просто хітами — вони задали моду на емоційно-танцювальну естетику в українському та російськомовному попі. Критики відзначали, що Монатик «вперше поєднав позитивну енергію фанку з глибиною авторської поезії», а його сценічні шоу вивели українську поп-індустрію на новий технологічний рівень.
Концепція руху: «Love It Ритм» і шоу-революція
У 2017 році MONATIK представив грандіозне шоу-турне «Vitamin D», що завершилося аншлаговим концертом на НСК «Олімпійський» у Києві. Це стало першим в історії України сольним шоу такого масштабу: 60 тисяч глядачів, живий оркестр, десятки танцівників, візуальні інсталяції та відеомепінг. Того ж року артист став відкриваючим виконавцем конкурсу «Євробачення-2017», що закріпило його статус міжнародної зірки.
Наступним етапом став альбом «Love It Ритм» (2019), який став гімном внутрішньої свободи та любові до руху. Платівка отримала найвищі оцінки критиків і була визнана «альбомом року» на церемоніях YUNA і M1 Music Awards. Турне на підтримку альбому зібрало десятки тисяч глядачів в Україні, Польщі, Німеччині та Чехії.
Продюсерська та авторська діяльність
Окрім власної кар’єри, MONATIK активно працює як продюсер і автор. Він створював композиції для Світлани Лободи, Віри Брежнєвої, Наді Дорофєєвої та Олі Полякової. Його продюсерський підхід відзначається увагою до індивідуальності артиста та його візуальної айдентики: для Монатика пісня — це не просто звук, а частина цілісного перформансу.
З початку 2020-х років він розвиває власну креативну лабораторію MONATIK Corporation, що об’єднує музикантів, хореографів, відеомейкерів і продюсерів. Артист став ключовою фігурою у формуванні українського саунду нового часу — модного, емоційного, орієнтованого на міжнародний ринок.
Особисте життя
Дмитро одружений із Іриною Демічевою — його дружиною, співавторкою й менеджеркою. Пара виховує двох синів. Монатик не приховує, що сім’я для нього — головне джерело натхнення та енергії. Ірина бере активну участь в організації концертів, продюсуванні кліпів і розвитку бренду MONATIK як багатовимірного культурного проєкту.
Нагороди та визнання
- Багаторазовий лауреат YUNA, M1 Music Awards і Top Hit Music Awards.
- «Артист року» та «Найкращий live-проєкт» (2017–2021).
- «Автор року» за версією Ukrainian Song Project.
- Його кліпи («Кружить», «Кожен раз», «Love It Ритм») набрали сотні мільйонів переглядів на YouTube.
Критики називають Монатика артистом, який «переклав українську поп-музику мовою сучасного світу». Він став символом епохи, де музика, візуал і рух зливаються в єдину форму мистецтва.
Творча філософія
MONATIK — це не просто артист, а філософ ритму. Його головна ідея — надихати людей рухатися: фізично, емоційно, духовно. Він створив окремий напрям — мотиваційний поп, де кожна пісня стає імпульсом до дії та внутрішнього зростання.
В інтерв’ю Дмитро часто каже: «Музика повинна лікувати. Ми всі складаємося з руху — і чим більше рухаємося, тим живіші стаємо».
Сучасний етап (2022–2025)
Під час війни в Україні Монатик призупинив міжнародні гастролі, зосередившись на благодійних концертах, допомозі дітям і волонтерських ініціативах. Він записав кілька потужних антивоєнних композицій, серед яких «Я живий» та «Захищай», де знову проявив себе як артист-гуманіст. Його творчість стала голосом підтримки та надії для мільйонів українців.
У 2024–2025 роках MONATIK продовжує активно працювати над новим матеріалом, експериментуючи з соул-електронікою та нео-фанком. Він залишається символом сучасної української музики, що поєднує національну самобутність і глобальний професіоналізм.
Спадщина та вплив
MONATIK став архітектором нової української поп-естетики, де емоційність, інтелект і візуальне мистецтво рівні за значенням. Його внесок у розвиток сцени колосальний: він створив образ артиста-творця, здатного не просто виконувати, а формувати культурний контекст. Музика Монатика стала універсальною мовою радості, надії й внутрішнього світла — тим, що об’єднує слухачів незалежно від кордонів і мов.