Avicii - Біографія та дискографія, усі альбоми й пісні

Avicii (справжнє ім’я — Тім Берглінг, швед. Tim Bergling; 8 вересня 1989, Стокгольм — 20 квітня 2018, Маскат, Оман) — шведський діджей, композитор, музичний продюсер і автор пісень, один з артистів, які визначили розвиток електронної танцювальної музики в першій половині 2010-х років. Його записи поєднали мелодійний progressive house і EDM із поп-музикою, соулом, фолком, кантрі, роком та акустичною авторською піснею. Levels, Wake Me Up, Hey Brother, I Could Be the One, The Nights, Waiting for Love, Without You та інші роботи Avicii вийшли далеко за межі клубної сцени й стали міжнародними поп-хітами.

За життя Берглінг випустив два повноформатні студійні альбоми — True і Stories, а також EP AVĪCI (01). Третій альбом, TIM, був завершений його найближчими співавторами на основі залишених демозаписів, нотаток і робочого листування та вийшов уже після його смерті. Avicii двічі номінувався на Grammy, два роки поспіль посідав третє місце в рейтингу DJ Mag Top 100 DJs і став одним із головних представників покоління, за якого європейська електронна музика перетворилася на значну частину світової поп-культури.

Дитинство та родина

Тім Берглінг народився 8 вересня 1989 року в Стокгольмі. Він виріс у районі Естермальм. Його мати, Анкі Ліден, — шведська акторка; батько Клас Берглінг займався бізнесом. Музика з’явилася в житті Тіма значно раніше за професійну кар’єру, однак його шлях відрізнявся від біографій музикантів із класичною інструментальною освітою: головним інструментом Берглінга став комп’ютер.

У підлітковому віці він проводив багато часу за комп’ютером і поступово зацікавився створенням електронної музики. Приблизно у 16 років Тім почав серйозно займатися продакшеном. Одним із ключових інструментів для нього став FL Studio — програма, у якій він самостійно опановував побудову аранжувань, роботу із синтезаторами, басовими лініями, ударними та гармоніями. Згодом Берглінг неодноразово наголошував, що значна частина його музичної освіти була практичною: він навчався безпосередньо під час створення треків.

На ранньому етапі на нього впливали Daft Punk, Eric Prydz, Laidback Luke і шведська house-сцена, з якої невдовзі виросли Swedish House Mafia та ціла міжнародна хвиля скандинавських продюсерів. Водночас уже в перших роботах Берглінга помітна риса, яка згодом стане основою звучання Avicii: головну увагу він приділяв не складності ритмічної конструкції, а мелодії, послідовності акордів та емоційно виразному музичному мотиву, що легко запам’ятовується.

Інтернет-форуми та перші записи

Професійна кар’єра Берглінга формувалася в інтернеті. Він публікував власні треки та ремікси на музичних майданчиках і форумах, зокрема у спільноті, пов’язаній із нідерландським діджеєм Laidback Luke. Для молодого продюсера такі платформи виконували роль відкритої школи: учасники обговорювали аранжування, зведення та структуру треків, а вже відомі музиканти могли звернути увагу на нових авторів. У 2007 році Берглінг отримав свій перший контракт із лейблом Dejfitts Plays.

У ранній дискографії він використовував кілька імен. Окрім Avicii, зустрічалися Tim Berg — скорочена форма його справжнього імені — та Tom Hangs. Під цими псевдонімами виходили окремі клубні роботи, зокрема Bromance під ім’ям Tim Berg і Blessed із Shermanology під ім’ям Tom Hangs. Паралельно Берглінг уже випускав музику як Avicii.

Саме в цей період сформувався його робочий підхід: створювати велику кількість матеріалу, відкидати слабші версії та доопрацьовувати найсильніші мелодійні ідеї. За спогадами людей, які працювали з ним на початку кар’єри, Берглінг міг проводити за продакшеном більшу частину дня. Його рання відомість виникла не завдяки клубній репутації діджея, а насамперед тому, що його музику почали помічати інші продюсери та представники індустрії.

Походження імені Avicii

Сценічне ім’я Avicii пов’язане з буддійським терміном Avīci. Сам Берглінг розповідав, що почув це слово від знайомого й вирішив використати його як псевдонім. Під час реєстрації імені в MySpace варіант Avici вже був зайнятий, тому він додав другу літеру i, отримавши написання Avicii.

З часом це ім’я повністю витіснило ранні псевдоніми й перетворилося на самостійний міжнародний бренд, хоча Берглінг продовжував використовувати своє справжнє ім’я в авторських кредитах.

Знайомство з Ash Pournouri

Важливу роль на початку професійної кар’єри Тіма відіграв Arash «Ash» Pournouri. Молодий шведський промоутер і підприємець звернув увагу на музику Берглінга в інтернеті й запропонував йому співпрацю. На той момент Тім був передусім студійним продюсером і майже не мав досвіду великих публічних виступів. Pournouri займався менеджментом, позиціонуванням артиста та організацією концертів, тоді як Берглінг концентрувався на музиці.

Цей тандем виявився надзвичайно ефективним. До кінця 2000-х Берглінг швидко розширював каталог, а його музика дедалі частіше потрапляла до сетів відомих діджеїв. Наступним етапом став перший великий європейський хіт.

Bromance і Seek Bromance

У 2010 році під ім’ям Tim Berg вийшов інструментальний трек Bromance. Його виразна фортепіанна мелодія та характерне для progressive house поступове нарощування динаміки вже містили більшість ознак майбутнього звучання Avicii.

Вокальна версія отримала назву Seek Bromance. Вона вивела Берглінга з клубного середовища до європейських чартів і потрапила до британського Top 20. У цей момент Тім ще не був світовою поп-зіркою, але серед прихильників house-музики його ім’я вже стало добре впізнаваним.

До того ж періоду належить My Feelings for You, створений спільно з французьким продюсером Sebastien Drums. Ранні записи Берглінга демонстрували його рух від більш традиційного клубного house до максимально виразних мелодійних композицій, здатних працювати як у діджейському сеті, так і поза танцполом.

Levels — світовий прорив

Справжній перелом стався у 2011 році з виходом Levels. Композиція будувалася навколо яскравої синтезаторної послідовності та вокального семплу із запису Етти Джеймс Something’s Got a Hold on Me. Для свого часу трек став майже ідеальною формулою мелодійного festival house: миттєво впізнавана тема, тривалий динамічний розвиток, масштабний емоційний підйом і вокальний фрагмент, який працював як повноцінний приспів без традиційної поп-структури.

Levels перетворив Avicii з перспективного європейського продюсера на міжнародну зірку. Сингл посів високі позиції в чартах багатьох країн і став однією з визначальних композицій ранньої епохи масового EDM. У DJ Mag Top 100 DJs Берглінг піднявся з 39-го місця у 2010 році до 6-го у 2011-му, а вже у 2012 році посів третю позицію.

Levels також приніс Avicii номінацію на Grammy у категорії Best Dance Recording. Роком раніше в тій самій категорії була номінована його спільна з David Guetta композиція Sunshine. Таким чином, Берглінг отримав дві номінації Grammy поспіль — на 54-й і 55-й церемоніях.

Fade Into Darkness і суперечка навколо Collide

У 2011 році Avicii випустив Fade Into Darkness, що виросла з інструментальної версії Penguin. У композиції використано елементи Perpetuum Mobile британського колективу Penguin Cafe Orchestra; її автор Simon Jeffes зазначений серед авторів Fade Into Darkness. Того ж року музична основа опинилася в центрі суперечки навколо синглу Leona Lewis Collide. Команда Берглінга стверджувала, що під час створення пісні була відтворена саме версія, розроблена Avicii, без попереднього погодження з ним.

Суперечку врегулювали до судового розгляду: Collide у підсумку вийшла як спільний запис Leona Lewis / Avicii, а Берглінг отримав відповідний авторський та артистичний кредит.

Глобальний EDM-бум і гастрольний графік

Успіх Avicii збігся з періодом, коли електронна танцювальна музика різко переходила з клубної субкультури до американського та світового мейнстриму. Ultra Music Festival, Electric Daisy Carnival, Tomorrowland та інші фестивалі перетворили діджеїв на артистів, здатних збирати аудиторії, співставні з найбільшими рок- і поп-виконавцями.

Avicii опинився в самому центрі цього процесу. У 2011–2013 роках його гастрольний графік став винятково щільним. У профільних матеріалах того періоду згадувалося до 250 виступів на рік. Фестивальні шоу, клубні резиденції, перельоти між континентами та постійна робота над новою музикою відбувалися практично одночасно.

Водночас Берглінг залишався передусім студійним автором. Сам публічний образ діджея та необхідність постійно бути на сцені давалися йому значно важче, ніж робота над музикою. Архівні інтерв’ю та пізніші документальні матеріали показують суттєву різницю між Тімом Берглінгом — закритою людиною, яка віддавала перевагу студії, — та Avicii як однією з найбільших концертних фігур EDM.

House for Hunger і благодійність

Комерційний успіх Берглінг використовував і для благодійних ініціатив. У січні 2012 року відбувся американський тур House for Hunger: за 27 днів Avicii провів 26 виступів. Тім Берглінг і його менеджер Ash Pournouri спрямували 1 мільйон доларів із власних доходів від туру організації Feeding America, яка займається боротьбою з голодом у США.

Згодом Берглінг підтримував й інші гуманітарні ініціативи. Tim Bergling Foundation сьогодні окремо відзначає його благодійну діяльність поряд із музичною спадщиною.

I Could Be the One

Наприкінці 2012 року Avicii випустив спільну роботу з нідерландським продюсером Nicky Romero — I Could Be the One. У лютому 2013 року композиція стала першим синглом Avicii, що посів перше місце в офіційному британському чарті.

Проєкт часто позначали як Nicktim — поєднання імен Nick і Tim. Для Берглінга це був черговий крок від статусу фестивального EDM-продюсера до повноцінного поп-артиста з регулярною присутністю в національних чартах.

Avicii X You

У січні 2013 року Avicii разом з Ericsson запустив експериментальний проєкт Avicii X You. Користувачам пропонували надсилати власні мелодії, басові партії, ритми, переходи, ефекти та вокальні ідеї, з яких потім збиралася єдина композиція.

Результатом став сингл X You. За час проєкту Avicii отримав майже 13 000 музичних фрагментів більш ніж від 4 000 учасників зі 140 країн. Користувачі надсилали мелодії, басові партії, ритми, ефекти й вокал, а Берглінг відбирав матеріал і складав із нього фінальну композицію у своїй студії. Avicii X You став одним із наймасштабніших прикладів краудсорсингу в електронній музиці початку 2010-х років.

Ultra Music Festival 2013: ризик, який змінив кар’єру

У березні 2013 року Avicii виступав на головній сцені Ultra Music Festival у Маямі. Аудиторія очікувала від нього набір знайомого festival house у дусі Levels. Натомість у другій частині виступу на сцені з’явилися живі музиканти, акустичні інструменти та вокалісти, а Берглінг почав представляти матеріал майбутнього альбому True.

Реакція була різко неоднозначною. Частина публіки зустріла новий матеріал нерозумінням і свистом. Для EDM-фестивалю того часу поєднання акустичної гітари, кантрі- та bluegrass-інтонацій з електронною кульмінацією виглядало радикальним відходом від домінантної формули. Серед представлених композицій була майбутня Wake Me Up.

Через кілька місяців те, що на Ultra частина аудиторії сприймала майже як порушення жанрових правил, стало однією з найуспішніших формул світової поп-музики.

Wake Me Up

Wake Me Up була створена Берглінгом разом з американським музикантом Mike Einziger із Incubus і співаком Aloe Blacc. Акустична гітара Einziger та вокал Blacc сформували пісенну основу, поверх якої Avicii вибудував електронне аранжування.

У результаті вийшов твір, який неможливо було точно віднести ані до conventional EDM, ані до фолку чи кантрі. Пісня починалася як акустичний поп-фолк і переходила в масштабний електронний приспів — без відмови від живої гітари та вокальної структури. Саме цей принцип згодом став однією з найчастіше наслідуваних моделей EDM/pop-кросоверу.

Після офіційного релізу влітку 2013 року Wake Me Up стала найбільшим комерційним хітом Avicii. У Великій Британії сингл дебютував на першому місці й за перший тиждень розійшовся накладом близько 267 тисяч примірників, ставши на той момент найшвидше продаваним синглом 2013 року. Він провів три тижні поспіль на першій позиції британського чарту. У США композиція досягла четвертого місця Billboard Hot 100.

Альбом True

У вересні 2013 року вийшов дебютний студійний альбом True. Його назва відповідала наміру Берглінга робити музику, виходячи з власних інтересів, а не лише з очікувань EDM-аудиторії.

True поєднав electronic dance music із кантрі, bluegrass, соулом, фолком, диско та поп-роком. Окрім Aloe Blacc і Mike Einziger, у роботі взяли участь Nile Rodgers, Adam Lambert, Dan Tyminski, Audra Mae, Salem Al Fakir та інші музиканти.

Після Wake Me Up вийшла серія великих синглів. You Make Me з вокалом Salem Al Fakir зберігала більш традиційну house-структуру. У Hey Brother голос американського bluegrass-виконавця Dan Tyminski поєднувався з електронним продакшеном. Addicted to You будувалася навколо вокалу Audra Mae та сильного соулового впливу. У Lay Me Down взяли участь Adam Lambert і Nile Rodgers.

True довів, що початкова реакція Ultra не відображала потенціалу нового напряму. Альбом увійшов до Top 10 у багатьох країнах, а в США досяг п’ятої позиції Billboard 200. Wake Me Up перетворилася на міжнародний стандарт pop-EDM-кросоверу.

У 2014 році Берглінг випустив True: Avicii by Avicii — окрему версію альбому, для якої заново переробив власні композиції. Це був не стандартний набір сторонніх реміксів: Avicii сам переосмислив аранжування матеріалу True, показавши альтернативні варіанти тих самих музичних ідей.

Світове визнання

Період Levels і True став вершиною комерційного зростання Avicii. У DJ Mag Top 100 DJs він посів 6-те місце у 2011 році та 3-тє — у 2012 і 2013 роках.

У 2013 році Берглінг отримав American Music Award як Favorite Electronic Dance Music Artist і MTV Europe Music Award у категорії Best Electronic. При цьому Grammy він так і не виграв: його офіційна статистика — дві номінації, за Sunshine і Levels.

Британська статистика особливо наочно показує масштаб його переходу з клубної музики в поп-культуру. За кар’єру Avicii отримав два британські сингли №1 — I Could Be the One і Wake Me Up — і загалом десять записів, що увійшли до UK Top 10.

Робота з Coldplay, Madonna та артистами поза EDM

Успіх True зробив Берглінга затребуваним співавтором далеко за межами електронної сцени. У 2014 році він брав участь у створенні та продюсуванні A Sky Full of Stars гурту Coldplay. Електронний продакшен Avicii був поєднаний із пісенною естетикою гурту, а композиція стала одним із найбільших поп-хітів Coldplay того періоду.

У той самий період Берглінг працював із Madonna над матеріалом для альбому Rebel Heart. Його інтерес до рок-, поп- і соул-музикантів не був епізодичним запрошенням знаменитостей заради маркетингу. Під час створення власних записів він регулярно залучав авторів і виконавців із жанрів, далеких від традиційного house.

The Days і The Nights

У 2014 році з’явилися дві композиції, тісно пов’язані між собою тематично та згодом об’єднані в проєкт The Days / Nights.

The Days була записана з вокалом Robbie Williams. Більш довговічним хітом стала The Nights, вокальну партію якої виконав американський автор Nicholas Furlong. Початкова ідея Furlong була побудована як пісня про батьківські поради та необхідність прожити життя так, щоб воно залишило після себе спогади. Avicii переробив акустичне демо на потужну електронну композицію, зберігши вокал автора.

The Nights з часом стала однією з найвпізнаваніших робіт Avicii й одним із прикладів його здатності перетворювати традиційну структуру авторської пісні на масштабний фестивальний запис без втрати початкової емоційної інтонації.

Проблеми зі здоров’ям

За стрімким розвитком кар’єри стояв надзвичайно важкий ритм роботи. Уже у 2012 році Берглінг був госпіталізований із гострим панкреатитом. В інтерв’ю та пізніше опублікованих матеріалах про його життя описувалися проблеми з надмірним вживанням алкоголю, тривожністю та напруженням, що супроводжували інтенсивний гастрольний період.

У березні 2014 року стан здоров’я Берглінга знову потребував медичного втручання. Під час поїздки до Маямі він був госпіталізований, після чого йому видалили апендикс і жовчний міхур. Через операцію Avicii скасував виступ на Ultra Music Festival. У вересні того ж року він відмовився від решти концертів 2014 року, щоб продовжити відновлення.

Згодом офіційна біографія Тіма, створена журналістом Måns Mosesson за участю родини та з доступом до особистих записів Берглінга, розкрила складнішу картину. Окрім алкоголю, серйозною проблемою стали призначені після медичних ускладнень знеболювальні препарати. Фізичні захворювання, залежність, тривожність, внутрішній перфекціонізм і екстремальний ритм гастролей існували не окремо, а накладалися одне на одне.

Проблеми зі здоров’ям Берглінга не можна зводити до однієї причини. Матеріали родини та пізніші дослідження його життя описують поєднання фізичних захворювань, тривожності, проблем з алкоголем і рецептурними знеболювальними, постійних перельотів, інтенсивного концертного графіка та високої вимогливості музиканта до власної роботи.

Stories

Попри проблеми зі здоров’ям, Берглінг продовжував інтенсивно працювати в студії. 2 жовтня 2015 року вийшов другий студійний альбом Avicii — Stories. До стандартної версії увійшли 14 композицій.

Якщо True був демонстративним розривом із жанровими очікуваннями EDM, то Stories розвивав цей метод уже без необхідності щось доводити клубній аудиторії. В альбомі змішувалися dance-pop, house, reggae, рок, соул, фолк та інші напрями. Серед учасників запису були Chris Martin, Zac Brown, Wyclef Jean, Matisyahu, Alex Ebert, Sandro Cavazza та інші автори й вокалісти.

Першим великим синглом стала Waiting for Love, створена за участю Martin Garrix; вокал записав Simon Aldred із Cherry Ghost. Композиція повернула в центр звучання характерне для Avicii поєднання фортепіанної гармонії, масштабної вокальної мелодії та festival-house кульмінації. У британському чарті пісня досягла шостого місця.

У For a Better Day звучить Alex Ebert, у Broken Arrows — Zac Brown. Pure Grinding демонструє жорсткіший, ритмічно орієнтований бік його продакшену. У True Believer брав участь Chris Martin. Can’t Catch Me об’єднала Wyclef Jean і Matisyahu. Таким чином, Stories став не повторенням успішної схеми Wake Me Up, а розширенням принципу жанрової відкритості, закладеного в True.

Рішення припинити гастролі

До 2016 року розбіжність між студійною роботою та гастрольним життям стала критичною. 29 березня 2016 року Avicii опублікував звернення, у якому оголосив, що концерти цього року стануть його останнім туром.

Це рішення нерідко помилково описують як «завершення музичної кар’єри». Берглінг припиняв саме регулярні живі виступи. Він прямо говорив про намір продовжувати створювати музику й приділяти студії більше часу.

Після багатьох років практично безперервних перельотів зупинка гастролей давала можливість відокремити Avicii як сценічну фігуру від Тіма Берглінга як композитора. Музику він не залишав.

Останній виступ Avicii

Останній концерт Avicii відбувся 28 серпня 2016 року в Ushuaïa Ibiza. Ібіца була для нього одним із ключових місць усієї гастрольної кар’єри: острів регулярно з’являвся в розкладі Берглінга й був тісно пов’язаний із європейською клубною культурою, у межах якої формувався його успіх.

Саме цей виступ став завершенням сценічної кар’єри Avicii. Через роки його професійний запис був випущений як окремий фільм Avicii — My Last Show.

Наприкінці 2016 року також завершилася багаторічна співпраця Берглінга з менеджером Ash Pournouri. Після цього Тім продовжив роботу вже без попередньої управлінської структури й зосередився на студійному матеріалі.

Повернення до студії та AVĪCI (01)

Після припинення гастролей творча активність Берглінга не зупинилася. 10 серпня 2017 року вийшов шеститрековий EP AVĪCI (01) — перший великий реліз після відходу зі сцени.

До EP увійшли Friend of Mine з Vargas & Lagola, Lonely Together із Rita Ora, You Be Love із Billy Raffoul, Without You із Sandro Cavazza та інші записи. Матеріал продовжував рух від класичного progressive house у бік авторської електронної поп-музики, де вокальна пісня та електронний продакшен існували на рівних.

Особливо успішною стала Lonely Together із Rita Ora, яка досягла четвертого місця британського чарту. Without You із Sandro Cavazza також стала однією з найважливіших пізніх композицій Берглінга.

EP задумувався як початок нового періоду. Після виходу з гастрольної індустрії Берглінг знову міг концентруватися на тому, з чого фактично починалася його кар’єра, — на створенні музики за комп’ютером.

Avicii: True Stories

У 2017 році також вийшов документальний фільм Avicii: True Stories режисера Levan Tsikurishvili. Камери супроводжували Берглінга в період його стрімкого зростання, гастролей, погіршення здоров’я та рішення припинити виступи.

Після смерті музиканта фільм набув додаткового значення, оскільки зафіксував не лише концертний успіх, а й фізичну та психологічну ціну постійної роботи. Надалі історія Avicii стала однією з найбільш обговорюваних тем у розмові про здоров’я артистів у сучасній музичній індустрії.

Останній період життя

Після завершення гастрольної кар’єри Берглінг подорожував, проводив час із друзями й продовжував писати музику. Люди, які працювали з ним в останні місяці, згадували, що в нього залишалося багато ідей і матеріалу для майбутніх релізів.

Робота над новою музикою тривала активно. Коли у 2018 році життя Тіма обірвалося, кілька композицій майбутнього альбому вже перебували на просунутій стадії продакшену. Саме ці сесії пізніше лягли в основу TIM.

Смерть Тіма Берглінга

20 квітня 2018 року Тім Берглінг помер у Маскаті, Оман. Йому було 28 років. Перше повідомлення його представника підтвердило місце й дату смерті без зазначення причини. Поліція Омана повідомляла про відсутність ознак злочину.

Згодом родина дала зрозуміти характер того, що сталося, а створений його батьками Tim Bergling Foundation прямо називає запобігання самогубствам одним із центральних напрямів своєї роботи. В офіційних і сімейних матеріалах смерть Тіма визначається як самогубство.

Історію останніх років Берглінга коректніше розглядати без пошуку однієї винної сторони та без романтизації трагедії. Його батько Клас Берглінг згодом виступав за більш відкрите обговорення психологічних проблем, раннє звернення по допомогу та відповідальність музичної індустрії за умови, у яких працюють молоді артисти. Саме цей підхід став основою діяльності сімейного фонду.

TIM — посмертний альбом

Після смерті Тіма родина та його найближчі музичні партнери зіткнулися з великим архівом незавершеної музики. Багато композицій існували не у вигляді ранніх начерків, а як майже завершені проєкти. Берглінг залишив демозаписи, робочі версії, коментарі, повідомлення та листування зі співавторами, завдяки яким можна було зрозуміти його наміри щодо аранжувань і вокалу.

З дозволу родини Carl Falk, Albin Nedler, Kristoffer Fogelmark, Vincent Pontare, Salem Al Fakir та інші музиканти, які безпосередньо працювали з Тімом, завершили матеріал. Завдання полягало не у створенні нового альбому «у стилі Avicii», а в доведенні до релізу творів, над якими Берглінг працював сам.

6 червня 2019 року вийшов альбом TIM — 12 композицій загальною тривалістю близько 38 хвилин.

Першим синглом стала SOS з Aloe Blacc. До альбому також увійшли Tough Love з Agnes і Vargas & Lagola, Heaven з вокалом Chris Martin, Heart Upon My Sleeve з Imagine Dragons, Freak, Bad Reputation, Hold the Line, Fades Away та інші твори.

Доходи Avicii від альбому були спрямовані до Tim Bergling Foundation. Таким чином, останній студійний проєкт одночасно став продовженням його музичної роботи та частиною створеної родиною системи підтримки психічного здоров’я.

Tim Bergling Foundation

У 2019 році батьки Тіма, Клас Берглінг і Анкі Ліден, заснували Tim Bergling Foundation. Головними напрямами фонду стали психічне здоров’я дітей і молоді, профілактика самогубств, зменшення стигми навколо психологічних проблем і підтримка проєктів, які допомагають молодим людям отримати допомогу до того, як криза стане критичною.

Це продовжило й інший бік діяльності Берглінга. Ще за життя він спрямовував значні суми на боротьбу з голодом та інші благодійні програми. Тому фонд був задуманий родиною не лише як меморіальна структура, а й як продовження його прагнення використовувати ресурси та відомість для допомоги іншим.

Avicii Tribute Concert

5 грудня 2019 року в Стокгольмі відбувся масштабний Avicii Tribute Concert for Mental Health Awareness. Музику Тіма виконали його співавтори, вокалісти, діджеї та великий живий ансамбль.

На сцену вийшли артисти, безпосередньо пов’язані з його історією: Aloe Blacc, Rita Ora, Adam Lambert, Dan Tyminski, Sandro Cavazza та інші. У діджейській частині взяли участь David Guetta, Kygo, Nicky Romero, Laidback Luke і представники покоління електронної музики, разом із яким розвивалася кар’єра Avicii. Концерт одночасно став музичним меморіалом і заходом на підтримку діяльності Tim Bergling Foundation.

Avicii Arena

19 травня 2021 року відома стокгольмська арена Globen отримала нову назву — Avicii Arena. Перейменування було пов’язане не лише з пам’яттю про Берглінга. Майданчик став частиною ініціативи з привернення уваги до психічного здоров’я молодих людей.

Для артиста, чия кар’єра проходила перед десятками тисяч глядачів на найбільших аренах і фестивалях світу, ім’я Avicii виявилося пов’язаним із концертним майданчиком його рідного Стокгольма вже в зовсім іншому контексті — як символ відкритої розмови про психологічне благополуччя.

Офіційна біографія Tim

У 2021 році шведський журналіст Måns Mosesson випустив книгу Tim — The Official Biography of Avicii. Для її підготовки родина надала автору доступ до особистих нотаток Тіма, повідомлень та інших матеріалів; Mosesson також розмовляв із родичами, друзями, колегами та людьми, які працювали з Берглінгом.

Книга стала одним із найдетальніших джерел про людину за ім’ям Avicii. Вона розділяє публічну історію міжнародної EDM-зірки й особисту історію молодого композитора, якому було значно комфортніше створювати музику, ніж постійно перебувати в центрі уваги.

Avicii Experience

У лютому 2022 року в Стокгольмі відкрилася інтерактивна виставка Avicii Experience. Вона розташована біля Sergels Torg і присвячена життю, музичній роботі та студійному процесу Тіма Берглінга.

Експозиція включає особисті речі, реконструкції робочих просторів, архівні матеріали, музику та інтерактивні елементи, що дають відвідувачам змогу побачити, як створювалися деякі композиції Avicii. Частина матеріалів раніше не демонструвалася публіці. Виставка також розповідає про різницю між життям Тіма та публічною фігурою Avicii.

Avicii — I'm Tim і My Last Show

31 грудня 2024 року Netflix випустив два проєкти: повнометражний документальний фільм Avicii — I'm Tim і концертний фільм Avicii — My Last Show.

I'm Tim режисера Henrik Burman побудований на великій кількості домашніх відео, приватних архівних матеріалів та інтерв’ю. Особливість фільму полягає в тому, що значну частину історії розповідає сам Тім — через архівні записи його голосу.

My Last Show документує виступ Avicii в Ushuaïa Ibiza 28 серпня 2016 року — останній у його кар’єрі. Разом ці фільми показують дві сторони однієї біографії: людину, яка створювала музику, й артиста, якого бачила багатотисячна аудиторія.

Forever Yours і нові архівні проєкти

14 лютого 2025 року була офіційно випущена Forever Yours (Tim's 2016 Ibiza Version) з вокалом Sandro Cavazza. Берглінг працював над піснею у 2016 році й виконував цю версію під час останніх гастролей, зокрема на фінальному виступі в Ushuaïa Ibiza. Після появи запису в документальних проєктах Netflix інтерес слухачів до версії Тіма знову зріс, і вона отримала окремий офіційний реліз.

16 травня 2025 року вийшла компіляція Avicii Forever. До неї увійшли 19 творів із каталогу Avicii та нова, раніше не видана композиція Let’s Ride Away з вокалом Elle King.

Наприкінці 2025 року робота з архівом Берглінга продовжилася проєктом Stories on Stories — документальним мінісеріалом, присвяченим створенню альбому Stories і заснованим, зокрема, на раніше не опублікованих матеріалах студійних сесій. Тоді ж був знову офіційно опублікований Stories Megamix, пов’язаний з оригінальною кампанією альбому 2015 року.

Як Avicii створював музику

У центрі музики Avicii майже завжди була мелодія. На відміну від значної частини festival EDM початку 2010-х, де головною подією композиції ставав максимально важкий drop, Берглінг будував трек навколо послідовності акордів і мотиву, що легко запам’ятовується. Електронна кульмінація була продовженням пісні, а не окремим ефектом.

Саме тому багато його творів легко існують поза електронним аранжуванням. Wake Me Up, Hey Brother, The Nights, Without You або Waiting for Love можна виконати на акустичних інструментах і зберегти основну музичну ідентичність. Ритмічний продакшен підсилює композицію, але не замінює її.

Другою особливістю була робота з вокалістами як частиною композиційного процесу. Берглінг не обмежувався запрошенням відомого співака поверх уже завершеного instrumental. Вокальна мелодія, текст, інструментальна гармонія та electronic production часто створювалися паралельно. Звідси незвично широке коло його партнерів — від Aloe Blacc і Dan Tyminski до Chris Martin, Nile Rodgers, Adam Lambert, Wyclef Jean, Rita Ora та Sandro Cavazza.

Третьою особливістю стала відсутність жорсткої жанрової межі. Після Levels від Avicii можна було очікувати серію майже однакових progressive-house хітів. Натомість він використав свою популярність, щоб включити в EDM акустичну гітару, bluegrass-вокал, диско-гітару Nile Rodgers, рокових авторів, соулових вокалістів та елементи reggae.

FL Studio і студійний підхід

Avicii належав до покоління продюсерів, для якого комп’ютерна робоча станція стала повноцінним музичним інструментом. Значна частина його раннього та зрілого матеріалу створювалася в FL Studio.

Його сильною стороною була не демонстративна технічна складність програмування. Берглінг швидко знаходив послідовності акордів, мелодії та емоційні точки композиції, після чого багаторазово переробляв arrangement, доки ідея не починала працювати як цілісний твір.

Саме ця здатність пояснює, чому характер Avicii впізнаваний навіть у роботах із зовсім різними вокалістами та жанрами. Спільним елементом залишається не конкретний синтезатор або drum preset, а спосіб організації мелодії та гармонічного руху.

Avicii та зміна поп-музики 2010-х

Історичне значення Avicii не обмежується популярністю окремих хітів. Levels став одним із символів моменту, коли melodic progressive house і festival EDM увійшли до світової масової культури. Але довгостроковий вплив більше пов’язаний із True і насамперед із Wake Me Up.

До 2013 року комерційний EDM уже активно взаємодіяв із поп-вокалістами. Берглінг пішов далі: він показав, що електронний запис може зберігати повноцінну ідентичність кантрі-, фолк-, bluegrass- або соул-пісні й при цьому працювати на величезній фестивальній сцені. Після успіху Wake Me Up подібні жанрові перетини перестали сприйматися у світовій поп-музиці як виняток.

Вплив Avicii також помітний у поколінні продюсерів, які прийшли після першого великого EDM-буму. Мелодійний підхід, емоційна вокальна пісня та прагнення поєднувати dance production з акустичними жанрами стали звичною частиною мови електронної поп-музики.

Чому музика Avicii збереглася після епохи EDM-буму

Багато фестивальних треків початку 2010-х були тісно пов’язані з певною технологією звуку й швидко застаріли разом із нею. Каталог Avicii виявився значно стійкішим.

Причина полягає в композиційній основі. У Levels існує самостійна мелодійна тема. Wake Me Up працює як пісня ще до електронного drop. Hey Brother тримається на вокальній мелодії Dan Tyminski. The Nights існувала як авторське акустичне демо ще до обробки Avicii. Without You можна відокремити від фестивального продакшену, не руйнуючи її музичну конструкцію.

Тому записи Берглінга продовжують існувати одночасно як клубна музика, поп-хіти, акустичні кавери та матеріал для нових інтерпретацій.

Основна дискографія

Студійні альбоми

• True — 2013, дебютний студійний альбом
• Stories — 2015, другий і останній студійний альбом, випущений за життя Avicii
• TIM — 2019, посмертний студійний альбом, завершений співавторами та продюсерами на основі матеріалу, над яким Тім Берглінг працював до своєї смерті

Ремікс-альбоми

• True: Avicii by Avicii — 2014, авторське переосмислення матеріалу альбому True, для якого Avicii створив нові версії власних композицій

Мініальбоми

• The Days / Nights — 2014, EP, що об’єднує композиції The Days і The Nights та їхні додаткові версії
• AVĪCI (01) — 2017, шеститрековий EP і останній великий реліз Avicii, випущений за його життя

Збірки

• Avicii Forever — 2025, посмертна компіляція ключових записів Avicii, доповнена раніше не виданою композицією Let’s Ride Away з вокалом Elle King

Спадщина

Тім Берглінг прожив 28 років, а період його світової кар’єри виявився ще коротшим. Між європейським успіхом Seek Bromance і останнім виступом на Ібіці минуло близько шести років. За цей час він пройшов шлях від підлітка, який публікував музику в інтернеті, до автора творів, що змінили уявлення про межі електронної поп-музики.

Його спадщина сьогодні існує в кількох формах. Це записи, які продовжують слухати нові покоління; студійні методи, що стали частиною мови сучасної dance-pop; Tim Bergling Foundation і його проєкти у сфері психічного здоров’я; Avicii Arena у Стокгольмі; Avicii Experience; документальні фільми та архіви, завдяки яким історія Берглінга поступово відокремлюється від міфології, що виникла навколо його ранньої смерті.

На офіційному сайті Tim Bergling Foundation сьогодні зазначається, що вже шість творів Тіма подолали мільярд прослуховувань на Spotify. Але вплив Avicii вимірюється не лише цифрами. Його музика стала одним із найвпізнаваніших звуків свого покоління — від перших секунд синтезаторної теми Levels до акустичної гітари Wake Me Up, фортепіано Waiting for Love і мелодії Without You.

Avicii увійшов в історію не тому, що першим поєднав електронну музику з попом або акустичними інструментами. Його досягнення полягало в іншому: він зміг зробити це на такому рівні, що межа між клубним треком і піснею фактично перестала мати значення. На найбільших фестивалях світу звучали композиції, побудовані з тією самою увагою до мелодії та гармонії, з якою створюється традиційна пісня.

За ім’ям Avicii при цьому завжди стояв Тім Берглінг — людина, якій сама робота над музикою була ближчою, ніж індустрія, що виникла навколо його успіху. Розуміння цієї різниці стало особливо важливою частиною його спадщини після 2018 року.

Від редакції Minatrix.FM

Для редакції Minatrix.FM Avicii — особливий артист. Ми цінуємо його не лише за Levels, Wake Me Up, The Nights, Hey Brother або десятки інших треків, що стали частиною історії електронної музики. Ми цінуємо Тіма Берглінга за рідкісний музичний дар — здатність написати мелодію, яку достатньо почути лише кілька секунд, щоб через роки згадати момент життя, пов’язаний із нею.

Його музика супроводжувала ціле покоління слухачів, діджеїв і продюсерів та залишається сучасною через роки після його відходу. Він довів, що електронна музика може бути масштабною та фестивальною, але водночас особистою, мелодійною і по-справжньому пісенною. Багато артистів залишають після себе успішні релізи. Тім залишив музичну мову, яка продовжує жити незалежно від часу та моди.

У рейтингу діджеїв Minatrix.FM Avicii назавжди залишається № 1. Для нас це не позиція, яку можна втратити після виходу нового чарту. Це місце в пам’ять про музиканта, чия творчість справила величезний вплив на електронну сцену — і на нас самих.

Дякуємо за музику, Тім.

Avicii — № 1. Назавжди.