Lo-Fi: Естетика недосконалості, хіп-хоп і хаус. Рецепт lo-fi beats (BPM)

Повний гід з культури Lo-Fi: від вінілу до Study Beats 24/7. Технічний розбір звукових артефактів (шуми, wow/flutter) та детальний 8-кроковий рецепт створення lo-fi hip-hop.

Lo-Fi (low fidelity) — це естетика «недосконалого» звуку: навмисно залишені стрічкові шуми, «пил» вінілу, тріск голки, перевантажені мікрофони, домашні демо й прості гармонії. Сьогодні lo-fi — не лише про технічну якість запису, а окрема культура: від lo-fi hip-hop / chillhop і «study beats» до lo-fi house, «спального» інді-року, дрім-попу та ембієнту.

Що таке lo-fi: суть і звук

• Артефакти як фарба. Шуми, кліки/попи, wow & flutter (мікроколивання швидкості), вузька смуга частот, м’який кліпінг.

• Мінімалізм і петлі. Короткі лупи, прості джазові акорди, повторювані мотиви.

• Тепла динаміка. Менше різких верхів, м’який низ, «стиснена» гучність — комфортний фон.

• Домашність. Інструменти «під рукою»: гітара, бас, прості драм-педи, касетні диктофони, вінтажні синти.

Коротка історія

• Аналогова ера. Домашні 4-доріжкові рекордери, касети й самвидав задовго до цифрових DAW заклали мову lo-fi.

• Інді та «спальня». 1980–1990-ті принесли хвилю low-budget інді-року й дрім-попу з навмисно «неглянцевим» саундом.

• Інтернет-епоха. 2010-ті — злет lo-fi hip-hop/chillhop: 24/7-стріми, плейлисти «для навчання/роботи», естетика VHS/аніме. Паралельно виріс lo-fi house: сповільнений хаус із шершавими драмами та приглушеними семплами.

Гілки та суміжні зони

• Lo-Fi Hip-Hop / Chillhop. Джазові акорди, семпльовані ритми, м’який свінг, 70–92 BPM; інструментальні «study beats».

• Lo-Fi House. 105–125 BPM, «припилені» драм-машини, відфільтровані акорди, гарячий room-overdrive.

• Bedroom pop / dreampop / shoegaze-lo-fi. Теплі гітари, реверберації, шепітний вокал.

• Tape ambient. Пастельні pad-текстури, стрічкові затримки, шумові поля.

Риси звучання (по шарах)

Барабани: сухі хети, кліки замість яскравих снэрів, вінтажні брейки, паралельна сатурація.
Бас: короткі ноти, іноді «приглушені» до моно, легкий ламповий перегруз.
Гармонії: джазові септими/ноні, прості прогресії I–IV–V з розширеннями.
Текстури: вініловий крик, касетний шум, фолей-шурхіт, кімнатні амбієнси.
Вокал (якщо є): близьке мікрування, подихи, «занадто гучні» приголосні — частина естетики.

Продакшн-гайд (практика)

Інструменти

• DAW + семплер (або 4-трекова касета для радикалів).

• Плагіни/підходи: tape emulation, vinyl noise, bit/sample-rate reduction, gentle clipper, wow/flutter, RC-стайл ефекти.

• Прості синти (Rhodes-подібні, Juno-тони), гітара, бас, бонго/шейкери.

Рецепт lo-fi hip-hop (8 кроків)

1. Знайдіть теплий джазовий акордовий луп (семпл або власний тейк).

2. Опустіть пітч на −3…−6 півтонів, зріжте верх до 8–10 кГц.

3. Додайте «вініл/стрічку», поставте wow/flutter ~0.2–0.5%.

4. Запрограмуйте «кліковий» снэр і хети зі свінгом 54–58%.

5. Бас — короткий, круглий; дуже легкий сайдчейн від кіка.

6. Додайте 1–2 «затишні» фолей-шари (дощ, вулиця, папір).

7. Майстер — м’який bus-кліппер + скромна ширина у верхах < 4 дБ.

8. Довжина треку 1:30–2:30, плавна петля без «жорсткого» хвоста.

Рецепт lo-fi house

• Drum-bus через «стрічку» та сатуратор; кік «тупіший», ніж у звичному хаусі.

• Акорди через LP-фільтр із повільним авто-cutoff; вокал-шоти приглушені, з довгою «пружиною».

• Темп 112–120 BPM, grace-ноти на хетах, фікс-ідеї на 2–4 такти.

Як слухати й де працює найкраще

• Фон для фокусу й письма: рівний RMS, без різких транзиєнтів.

• «Домашні» плейлисти, кав’ярні, 24/7-стріми, вечірні радіошоу.

• Наживо — камерні формати, барні танцполи, лайви з візуальною теплотою (VHS-графіка).

Поширені запитання

Lo-Fi — це про погану якість?
Ні, про усвідомлену недосконалість. Артефакти — художній прийом.

Чи можна робити lo-fi без семплів?
Так. Записуйте власні гітари/піано й «старіть» їх обробкою та текстурами.

Які BPM для chillhop?
Частіше 70–92 BPM (при 4/4), інколи «half-time» від дабу та даунтемпо.

Швидкий старт-плейлист (напрями)

• Lo-fi hip-hop/chillhop: теплі піано-лупи, «клікові» снєри, вініловий шурхіт.

• Lo-fi house: припилені драм-машини, підрізаний верх, «стрічковий насос».

• Bedroom pop: м’який вокал, гітари, «пати́на» магнітної стрічки.

• Tape ambient: рівні шумові поля, шепочучі дрони.

Резюме

Lo-Fi — це не «погано записано», а по-доброму записано: близько, тепло, з «дихаючими» артефактами. Він свідомо знімає глянець, щоб залишити атмосферу — затишок, ностальгію й відчуття присутності. У продакшн-практиці це мова простих лупів, м’яких ударів і «стрічки», яку хочеться слухати годинами.