
Neo-Soul — стиль, що поєднує джаз, соул, фанк і R&B. Історія виникнення, ключові виконавці (D’Angelo, Erykah Badu, Lauryn Hill), цікаві факти та вплив на сучасну музику.
Neo-Soul — це жанр, що з’явився наприкінці 1990-х років як відповідь на прагнення музикантів поєднати традиції соулу, джазу, фанку та R&B із сучасним звучанням. Його вирізняють глибокі тексти, живі інструменти та тепла атмосфера, що протиставляється комерційному мейнстримному R&B.
Історія та становлення
Термін «neo-soul» почали активно використовувати в середині 1990-х завдяки продюсеру та музиканту Kedar Massenburg (працював із D’Angelo, Erykah Badu). Жанр став майданчиком для артистів, які прагнули зберегти «живу» музику й глибину змісту, водночас адаптуючи її для нового покоління слухачів.
Першопрохідцем вважають D’Angelo з альбомом Brown Sugar (1995), а також Erykah Badu, чиє звучання поєднало джазову імпровізацію, хіп-хоп і соул. Згодом до руху приєдналися Lauryn Hill, Maxwell, Jill Scott, Musiq Soulchild.
Особливості жанру
-
Тепле аналогове звучання, часто з елементами вінтажного запису.
-
Глибокі особисті тексти з філософськими та соціальними темами.
-
Еклектичність: поєднання джазу, фанку, хіп-хопу та ритм-енд-блюзу.
-
Атмосфера «чесної музики» — противага фабричному попу.
Цікаві факти
-
Neo-Soul часто називають «душею XXI століття».
-
На жанр суттєво вплинули джазові гармонії та імпровізації.
-
Багато артистів Neo-Soul уникали надмірної комерціалізації, надаючи перевагу клубним сценам і живим виступам.
-
Альбом Erykah Badu – Baduizm (1997) вважається однією з головних візитних карток жанру.
Сучасність
Сьогодні Neo-Soul продовжує розвиватися. Вплив жанру можна почути у творчості Adele, Anderson .Paak, Frank Ocean, H.E.R., Solange. Він надихає навіть хіп-хоп-артистів, створюючи атмосферу «тепла й глибини» в сучасній музиці.