Баста
Вітя АК, також відомий як Вітя АК-47 (справжнє ім’я — Віталій Вікторович Гостюхін; нар. 30 серпня 1987 року, Березовський, Свердловська область, Росія) — російський реп-виконавець, автор пісень, музичний продюсер та учасник уральського гурту АК-47. Його кар’єра пов’язана з однією з найвпізнаваніших гілок російського репу кінця 2000-х і 2010-х років — провінційним вуличним хіп-хопом, побудованим на розмовній мові, побутових сюжетах, гуморі та підкреслено прямому речитативі.
Широку популярність Вітя здобув разом із Максі АК у складі АК-47 після виходу альбомів Berezovskiy і МегаPolice. Паралельно він розвивав сольну кар’єру, випустивши альбоми «Жирный», «Старая школа», «Лакшери Андеграунд» і «Вырос». Серед найвідоміших записів за його участю — «Але, это Пакистан», «Кругом тонирован», «Оля Лукина», «Тем, кто с нами», «РАТАТАТАТА», «Апокалипсис» та інші композиції.
Березовський і перші записи
Віталій Гостюхін народився та виріс у Березовському — місті у Свердловській області неподалік Єкатеринбурга. Уральське походження пізніше стало важливою частиною музичної ідентичності АК-47: назва рідного міста з’явилася вже на дебютному альбомі, а місцеві реалії, райони, транспорт, автомобілі та повсякденне життя невеликого промислового міста регулярно ставали матеріалом для пісень.
Репом Гостюхін зацікавився ще у шкільні роки. Серед закордонних виконавців, яких учасники АК-47 пізніше називали важливими для свого музичного кругозору, були Onyx та інші представники американського хіп-хопу 1990-х.
Перші записи створювалися в домашніх умовах у період, коли доступні комп’ютерні програми та порівняно недороге студійне обладнання почали змінювати російський регіональний хіп-хоп. Згодом Вітя згадував цей етап як час, коли музиканти вперше отримали можливість самостійно записувати демоверсії, а інтернет поступово ставав важливішим за колишні канали музичного просування.
Створення АК-47
У середині 2000-х Вітя об’єднався з Максимом Бриліним, який виступає як Максі АК. Так з’явився дует АК-47, історію якого зазвичай відраховують від 2004 року.
Назва гурту відсилає до автомата Калашникова АК-47 і стала частиною загальної естетики колективу — демонстративно грубої, провінційної та побудованої на образі двох звичайних хлопців із Березовського.
На ранньому етапі АК-47 поширювали записи через інтернет і соціальні мережі. Замість спроб відповідати московській реп-сцені Вітя та Максим зробили головним матеріалом власне середовище: двори, машини, вечірки, знайомих персонажів, розмовний сленг та абсурдні побутові ситуації.
Berezovskiy
Перший офіційний альбом АК-47 Berezovskiy вийшов у 2009 році на Gazgolder. Назва прямо відсилала до рідного міста учасників.
До альбому увійшли пісні «АК АК», «Витя и Максим», «Але, это Пакистан», «Братц», «А вот так-то», «Патриотический», «Кругом тонирован», «Слышь, малыш» та інші композиції.
Уже тут сформувалися основні риси гурту: простий і легко впізнаваний речитатив, велика кількість розмовних конструкцій, навмисно побутові сюжети, ненормативна лексика, гумор і відсутність прагнення надати провінційному життю додаткового романтичного чи кримінального масштабу.
Особливо помітною фігурою став Вітя АК — завдяки характерному голосу, інтонації та манері будувати куплети з коротких спостережень і реплік.
Gazgolder і МегаPolice
Наступним великим релізом став МегаPolice, випущений у 2010 році на Gazgolder.
Альбом помітно розширив коло співпраць АК-47. У записі брали участь Ноггано, Гуф, QП, Айк Дым, Восточный Округ та інші представники російського репу.
До найвідоміших композицій належать «Оля Лукина», «Не стесняйся», «Мегаполис» і «Тем, кто с нами». Остання була записана разом із Гуфом і Ноггано та стала однією з найвідоміших пісень каталогу АК-47.
Після Berezovskiy і МегаPolice гурт остаточно вийшов за межі локальної уральської сцени. Водночас сам Березовський не зник із його музики: регіональне походження залишалося однією з головних тем і відрізняло АК-47 від багатьох московських реп-проєктів того періоду.
Робота з Tip і початок сольної кар’єри
Паралельно з АК-47 Вітя почав випускати матеріал окремо від Максі АК.
На початку 2010-х важливим партнером став єкатеринбурзький репер і бітмейкер Tip. Разом вони працювали над проєктами «Два в одном» і «2В12», у яких Вітя отримав більше простору для матеріалу поза звичною структурою дуету.
Першим повноцінним сольним альбомом став «Жирный», що вийшов 1 червня 2012 року на Gazgolder.
Жирный
До «Жирный» увійшло 17 композицій. Значна частина музики була створена за участю Tip і Ноггано, а серед запрошених виконавців з’явилися Максі АК, Гуф, Баста/Ноггано, Пика, Триагрутрика і Рыночные Отношения.
До помітних композицій належать «Апокалипсис», «Еду в Ленинград», «Я и ты» і «Пока есть о чём сказать...» з Гуфом.
Альбом не означав розпаду АК-47. Відтоді сольні записи існували паралельно з діяльністю гурту й дозволяли Віті працювати з ширшим колом виконавців і продюсерів.
Третий і повернення АК-47
У 2015 році АК-47 випустили третій студійний альбом «Третий». До роботи знову долучився Ноггано, який з’явився відразу в кількох композиціях, зокрема Russian Paradise і «Поверх бита».
Реліз показав, що Вітя та Максим здатні зберігати впізнавану манеру навіть після кількох років, протягом яких значна частина активності учасників була пов’язана з окремими проєктами.
Триагрутрика і TGK AK47
Особливе місце в історії АК-47 посідає багаторічна співпраця з челябінським гуртом Триагрутрика.
У 2016 році колективи випустили спільний альбом TGK AK47. Уральська географія обох команд робила цей союз природним: у музиці перетиналися схожа розмовна подача, увага до провінційного середовища та орієнтація на реп насамперед як на текстовий жанр.
У 2022 році співпраця отримала продовження на альбомі АКТГК.
Новый
У жовтні 2017 року АК-47 випустили четвертий основний альбом «Новый». Це була перша велика робота колективу після завершення співпраці з Gazgolder.
На платівці гурт спробував оновити виробництво, не відмовляючись від власної манери. До трек-листа увійшли «Новый», «Братка», «Продать нам продукт», «Базару 0», «Селфи в очках», «Ради того» та інші композиції.
Після цього в студійній роботі Віті та Максима настала тривала пауза, хоча концертна діяльність АК-47 не припинялася.
РАТАТАТАТА і нова аудиторія
На початку 2020 року Вітя АК з’явився на альбомі «Легендарная пыль» Моргенштерна в композиції «РАТАТАТАТА».
Трек швидко піднявся в російських стримінгових чартах і познайомив із Вітею АК аудиторію, яка була надто молодою, щоб застати початковий успіх Berezovskiy і МегаPolice.
Саме співробітництво було побудоване на зіткненні поколінь: Моргенштерн представляв нову інтернет-хвилю російського репу, тоді як Вітя на той момент сприймався як представник сцени кінця 2000-х. Замість стилістичного конфлікту ця різниця стала головним елементом композиції.
Старая школа
У вересні 2020 року Вітя АК випустив другий сольний альбом «Старая школа» — перший великий сольний реліз після «Жирный».
Назва відсилала до очікувань давньої аудиторії, але сама платівка не була буквальним поверненням до музики 2009 року.
У записі брали участь Максі АК, Моргенштерн, ВесЪ, Сява, Ямыч, VibeTGK, CYGO і поетеса Сола Монова. Серед композицій — «Попандопуло», «Тонкая стена», «Кайфовать», «Gandzha», «Венера», «Грязный флоу», «Не раз убивало» і «Будто бы игра».
Альбом добре показує становище Віті в російському репі цього періоду: він уже сприймався як артист попереднього покоління, але продовжував записуватися з виконавцями, значно молодшими за себе, і не намагався повністю відтворювати старе звучання АК-47.
Лакшери Андеграунд
У 2022 році вийшов третій сольний альбом «Лакшери Андеграунд».
У ньому Вітя продовжив поєднувати звичну прямолінійну манеру з більш сучасними бітами. Серед запрошених виконавців з’явилися Murovei, Джарахов, Крип-а-Крип, FLESH та інші артисти.
Назва альбому точно описує одну з характерних особливостей його пізньої музики: артист уже давно існує всередині великої індустрії та має масову впізнаваність, але продовжує свідомо використовувати естетику регіонального андеграунд-репу.
Стиль і ставлення до сучасної реп-сцени
У 2024 році Вітя випустив сингл «Стиль», у якому безпосередньо повернувся до теми власного місця в хіп-хопі та уральських витоків.
В інтерв’ю цього періоду він наголошував, що принциповим для нього залишається саме речитатив. Вітя критично ставиться до ситуації, коли практично будь-яку вокальну музику поверх сучасного біта автоматично починають відносити до репу, і вважає читку основою жанру.
Його власна манера за роки змінилася менше, ніж виробництво навколо неї. Характерні ознаки залишилися впізнаваними: високий тембр, рубаний ритм фраз, регіональний сленг, навмисна простота формулювань та увага до побутових деталей.
Пятый
У жовтні 2024 року Вітя та Максі АК випустили альбом «Пятый» — першу за сім років повноформатну роботу АК-47, записану двома основними учасниками гурту.
У записі взяли участь Ноггано, Гуф, Кравц, Murovei, VibeTGK, Красное дерево та інші виконавці.
Вітя АК відіграв особливо велику роль у створенні платівки: за його словами, альбом записувався в його студії, він займався продюсуванням матеріалу, організацією спільних записів і загальним збиранням проєкту.
Серед пісень з’явилися «Здесь никто не курит», «Мир немного изменился», «На Урале хорошо», «Рэп с региона», «Вкус не пропал» і «Этот город».
Після виходу «Пятый» посів перше місце російського альбомного чарту Apple Music. Для гурту це стало підтвердженням того, що його ранній каталог і характерна манера отримали нову аудиторію через півтора десятиліття після Berezovskiy.
Вырос
19 червня 2026 року Вітя АК випустив четвертий основний сольний альбом «Вырос», що складається з 16 композицій.
Серед запрошених музикантів — Максі АК, Крип-а-Крип, ВесЪ, V $ X V Prince, Andro та американський гурт Onyx.
Участь Onyx особливо символічна для біографії Віті: музику гурту він слухав ще у шкільні роки, а через десятиліття записав із його учасниками спільний матеріал.
За змістом «Вырос» помітно відображає вік самого автора. Замість спроби без змін відтворювати колишнє дворове життя Вітя читає про повсякденність дорослої людини — дім, іпотеку, старих друзів, автомобілі, дитячі спогади та змінені звички. При цьому сама манера мовлення залишається впізнаваною.
Музичний стиль
Основу творчості Віті АК становить російський хіп-хоп із сильним зв’язком з уральською регіональною сценою.
Для його текстів характерні:
- розмовна російська мова та регіональний сленг;
- короткі побутові спостереження замість складних літературних конструкцій;
- гумор, самоіронія та гіпербола;
- автомобільна, дворова та районна тематика;
- історії про знайомих людей і повсякденні ситуації;
- репрезентативний реп і змагання в речитативі;
- постійні відсилання до Уралу, Єкатеринбурга та Березовського.
Тому визначення Віті винятково як «андеграунд-репера» не зовсім точне. АК-47 починали в регіональному незалежному середовищі, але вже наприкінці 2000-х працювали з Gazgolder та артистами загальнонаціонального масштабу. Пізніше Вітя одночасно зберігав естетику старого уральського репу й регулярно співпрацював із музикантами нових поколінь.
Співпраці
У різні періоди кар’єри Вітя АК записувався з Максі АК, Ноггано, Бастою, Гуфом, Триагрутрикою, Моргенштерном, Смоки Мо, VibeTGK, Jahmal TGK, Murovei, Крип-а-Крипом, Джараховим, Нурмінським, Onyx та іншими виконавцями.
Ці роботи належать до різних поколінь російського репу. З Ноггано та Гуфом Вітя співпрацював ще в період ранніх альбомів АК-47, тоді як «РАТАТАТАТА» із Моргенштерном і пізніші записи показали його присутність уже всередині нової стримінгової епохи хіп-хопу.
Сольна дискографія Віті АК
- Жирный — 2012;
- Старая школа — 2020;
- Лакшери Андеграунд — 2022;
- Вырос — 2026.
Інші важливі проєкти
- Два в одном — спільно з Tip, 2010;
- 2В12 — спільно з Tip, 2011.
Основні альбоми АК-47
- Berezovskiy — 2009;
- МегаPolice — 2010;
- Третий — 2015;
- Новый — 2017;
- Пятый — 2024.
Окреме місце посідають спільні альбоми АК-47 і Триагрутрики TGK AK47 (2016) та АКТГК (2022).
Місце Віті АК у російському репі
Вітя АК увійшов у російський хіп-хоп у період, коли регіональні артисти отримали можливість поширювати музику через інтернет незалежно від московського радіо й телебачення. АК-47 скористалися цією можливістю, не намагаючись приховувати власне походження: Березовський став частиною назви дебютного альбому, а Урал — постійною географією пісень і сценічного образу.
Важливою особливістю виявилася стійкість цієї манери. Музичне виробництво навколо Віті змінювалося, з’являлися нові покоління виконавців і нові способи поширення музики, однак його речитатив і принцип побудови тексту залишалися впізнаваними.
Саме тому співпраця з молодшими артистами не вимагала від нього повністю змінювати власну мову. Участь у «РАТАТАТАТА», повернення АК-47 з «Пятым» і сольний альбом «Вырос» показали, що рання естетика гурту здатна існувати й поза контекстом кінця 2000-х.
В історії російського хіп-хопу Вітя АК передусім пов’язаний із формуванням упізнаваного уральського вуличного репу: музики, у якій регіональне походження, розмовна мова, побутовий гумор і характерний речитатив стали не обмеженням, а основою власного стилю.
