Fly Project
Tommy Cash (справжнє ім’я — Томас Таммеметс, Tomas Tammemets; нар. 18 листопада 1991 року в Таллінні, Естонія) — естонський репер, співак, танцівник і візуальний художник, який працює на перетині хіп-хопу, експериментальної електроніки, техно, трепу, габеру, євроденсу та поп-музики. У написанні власного імені він тривалий час використовував форму TOMM¥ €A$H, перетворюючи навіть сценічний псевдонім на частину візуального образу. Міжнародну популярність йому принесли Winaloto, Pussy Money Weed, Little Molly, X-RAY, Zuccenberg, It's Crazy It's Party, TANGO і особливо Espresso Macchiato, з якою він представляв Естонію на Eurovision 2025 і посів третє місце.
Музика для Tommy Cash майже від самого початку існувала разом із зображенням. Кліп, одяг, фотографія, хореографія, сценічний персонаж або художня інсталяція можуть бути такою ж важливою частиною роботи, як і сам запис. Kumu Art Museum представляє його саме як художника, чия практика поєднує поп-культуру, деформований образ людського тіла, одяг, відео, звук і просторові інсталяції.
За свою кар’єру Cash пройшов шлях від інтернет-андеграунду та невеликих концертів до співпраці з Charli xcx, Diplo, $uicideboy$, Rick Owens і Maison Margiela, великих європейських фестивалів і Євробачення. При цьому його основна художня формула майже не змінилася: знайомий культурний образ доводиться до гротеску й перетворюється одночасно на музику, жарт, візуальний об’єкт і сценічного персонажа.
Коплі, родина та дитинство в Таллінні
Томас Таммеметс виріс у Коплі — районі Пих’я-Таллінна з промисловою та робітничою історією. В інтерв’ю естонському телебаченню Cash згадував, що район у роки його дитинства був значно неблагополучнішим, ніж пізніше, і привчив його постійно звертати увагу на людей навколо та на те, що відбувається поруч.
Походження родини було змішаним. GQ зазначав, що батько Cash — росіянин, а мати — українка. Сам артист в інших інтерв’ю говорив і про складніше поєднання естонського, російського, українського та іншого коріння. Така культурна неоднозначність згодом стала важливою частиною його творчості: він ніколи не прагнув вписатися виключно в естонське, російське чи американське музичне середовище.
Одним із перших серйозних захоплень став танець. Приблизно у п’ятнадцять років Cash почав займатися хіп-хоп-танцями й пізніше згадував, що саме вони вперше дали йому сильне відчуття свободи. Через танцювальне середовище з’явився інтерес до одягу, вуличної культури та музики. Ще до професійної музичної кар’єри він встиг стати помітним учасником естонської танцювальної сцени.
Звичайну школу Таммеметс залишив приблизно у сімнадцять років, певний час вивчав мистецтво, але не завершив і цей освітній шлях. Замість академічної траєкторії він зосередився на танці, графіті, візуальному мистецтві та поступово — на власній музиці. До того як творчість стала професією, він працював, зокрема, у ресторанах і кінотеатрі.
Перші записи та Euroz Dollaz Yeniz
Власну музику Tommy Cash почав публікувати в інтернеті на початку 2010-х. ERR відносить його перші публікації на SoundCloud до 2012 року, а однією з ранніх помітних композицій стала Guez Whoz Bak.
Перший повноформатний альбом Euroz Dollaz Yeniz вийшов 1 листопада 2014 року. До нього увійшли дев’ять композицій, зокрема Leave Me Alone, Tokyo Drift, Euroz Dollaz Yeniz, Diablo, ProRapSuperstar і SugaSuga. Сам Cash виступав не лише як виконавець і автор, а й брав участь у продюсуванні матеріалу.
Уже на ранньому етапі він свідомо не намагався приховувати своє східноєвропейське походження. Спортивні костюми, старі автомобілі, килими, панельні квартали, кирилиця, дешева розкіш і навмисно перебільшений акцент перетворювалися на художні деталі. Замість спроби виглядати як американський репер Cash створював власну версію хіп-хопу з Таллінна.
Важливою частиною роботи від самого початку стали музичні відео. В інтерв’ю Vice Cash розповідав, що сам писав сценарії кліпів і брав участь у монтажі; наприклад, Leave Me Alone використовувала безлюдні околиці Естонії як візуальне продовження відчуття ізоляції.
«Пострадянський реп» і ставлення до ярликів
У міру зростання популярності за Tommy Cash закріпилося визначення «пострадянська естетика». Воно пояснювалося очевидними візуальними елементами його ранніх робіт — спортивним одягом, панельними районами, східноєвропейським побутом і навмисно грубим міським середовищем.
Однак сам Cash неодноразово ставився до такого визначення критично. GQ зазначав, що його дратувало постійне зведення біографії та творчості до «пострадянського» походження: поняття перетворювало величезний і неоднорідний регіон на набір кількох візуальних штампів.
Подальша кар’єра справді показала обмеженість такого ярлика. Музика Cash поступово увібрала техно, євроденс, габер, хаус, експериментальний поп та інші напрями, а візуальні проєкти вийшли далеко за межі східноєвропейської вуличної естетики.
Winaloto і міжнародний інтернет-прорив
Переломним моментом стала Winaloto, випущена у 2016 році. Саме успіх пісні та її провокаційного відеокліпу вивів Tommy Cash із регіонального андеграунду до міжнародної інтернет-аудиторії. GQ і ERR називають Winaloto ключовою точкою його першого великого прориву за межами Естонії.
Кліп використовував оголені тіла, незвичні пози та сюрреалістичні композиції. Провокація при цьому ставала не доповненням до пісні, а самостійним художнім методом: зображення навмисно балансувало між сексуальністю, абсурдом і візуальним дискомфортом.
Того ж 2016 року Cash почав активніше гастролювати за межами Естонії. Задовго до Eurovision його концертна географія вже охоплювала Європу, США та Китай, а пізніше він виступав на фестивалях Glastonbury, Sziget і Roskilde.
Charli xcx та експериментальна поп-сцена
У грудні 2017 року Tommy Cash з’явився в пісні Delicious на мікстейпі Pop 2 Charli xcx. Співпраця пов’язала його з колом артистів і продюсерів, які в той період активно перебудовували електронну поп-музику навколо максимально штучних синтезаторів, цифрової обробки та гіпертрофованих поп-форм.
Пізніше Cash знову працював із Charli xcx у композиції Click разом із Kim Petras. Його музика дедалі менше сприймалася виключно як експериментальний східноєвропейський реп і дедалі природніше існувала поруч із новим міжнародним електронним попом. Apple Music серед помітних партнерів Cash також виділяє Diplo, $uicideboy$, Boys Noize і Käärijä.
Pussy Money Weed і Little Molly
У 2018 році з’явилися дві важливі роботи — Pussy Money Weed і Little Molly. У них особливо чітко проявився перехід від раннього трепу до більш експериментального електронного середовища.
У кліпі Pussy Money Weed Cash працював із людьми з різними фізичними особливостями та нетиповими формами тіла, виводячи в центр зображення тих, кого комерційна поп-культура зазвичай рідко використовувала як звичний образ привабливості. Провокаційна поверхня поєднувалася тут із постійним для Cash інтересом до того, хто і яким чином представлений у масовому зображенні.
Little Molly була випущена лейблом PC Music 30 травня 2018 року. Кліп будувався навколо цифрового перенесення обличчя Cash на безліч різних персонажів, перетворюючи навколишній світ на сюрреалістичну версію однієї й тієї самої людини.
¥€$
Другий студійний альбом ¥€$ вийшов у 2018 році і став центральною роботою класичного періоду Tommy Cash. У ньому рання реп-основа поєдналася з техно, євроденсом, хаусом, експериментальною електронною музикою та елементами радикальнішого поп-продюсування.
Серед основних пісень — X-RAY, Little Molly, Pussy Money Weed, Mona Lisa і Brazil. Над альбомом Cash працював, зокрема, з Danny L Harle, A. G. Cook і Amnesia Scanner. GQ зазначав, що саме на ¥€$ значно зріс його власний контроль над процесом створення звуку.
X-RAY, створена за участю Danny L Harle, особливо добре демонструє зміну музики Cash: важкий електронний ритм і яскрава синтезаторна партія існують поруч із низьким розмовним вокалом і майже попсовою мелодійною логікою.
Rick Owens і сучасне мистецтво
Паралельно музична кар’єра дедалі тісніше перетиналася з модою. У 2018 році Rick Owens запросив Tommy Cash вийти на подіум під час свого чоловічого показу Spring 2019. Vogue пізніше пов’язував це знайомство з розвитком їхньої подальшої творчої співпраці.
У 2019 році Cash і Owens представили спільну виставку The Pure and the Damned у талліннському Kumu Art Museum. Вона тривала з 3 травня до 15 вересня та включала як індивідуальні роботи обох авторів, так і спеціально створені спільні твори.
Експозиція поєднувала скульптуру, одяг, предмети, відео, звук і просторові інсталяції. Для Tommy Cash це стало важливим підтвердженням того, що його візуальна практика може існувати самостійно, а не лише як продовження музичних кліпів.
Maison Margiela
У 2021 році Tommy Cash представив спільний проєкт із Maison Margiela. Найбільшу популярність отримали капці, що зовні нагадували справжні буханці хліба, а також брендована локшина швидкого приготування. Vogue зазначав, що відносини між артистом і модним домом розвивалися поступово після того, як Margiela використали музику Cash у своєму показі.
Проєкт точно відповідав його підходу до моди: дешевий повсякденний предмет перетворюється на люксовий дизайнерський об’єкт, але глядачеві залишають можливість сприймати результат одночасно як реальний fashion-продукт і як інтернет-жарт.
MONEYSUTRA
9 квітня 2021 року вийшов п’ятитрековий мініальбом MONEYSUTRA. До нього увійшли Zuccenberg із $uicideboy$ і Diplo, Siri із BONES, Racked, Millionaire Mullet із RiFF RAFF і Nalik з Елджеєм.
Особливо помітною стала Zuccenberg, де Cash повернувся до важчого трепового звучання. Міжнародний склад учасників підкреслював становище артиста, який на той момент уже вільно переміщався між європейською експериментальною сценою та американським альтернативним репом.
Того ж року він з’явився в Turn It Up разом із Oliver Tree і Little Big. Співпраця об’єднала артистів із різним музичним корінням, але близьким ставленням до гротеску, відеокліпів і навмисно перебільшених сценічних персонажів.
Käärijä і повернення важкої клубної музики
У 2023 році Tommy Cash записав із фінським артистом Käärijä пісню It's Crazy It's Party. Після міжнародного успіху Cha Cha Cha така співпраця виглядала природно: обидва виконавці поєднують електронну музику, реп, гумор і фізичний перформанс.
Цей напрям став частиною помітнішого руху Cash у бік важкої європейської клубної музики. Класичного репу в окремих роботах ставало менше, а габер, техно, хард-денс і повторювані розмовні фрази займали дедалі більше простору.
TANGO, UNTZ UNTZ і HIGH FASHION
У 2024 році Tommy Cash випустив кілька помітних електронних робіт. Серед них — TANGO із bbno$, Ass & Titties із Salvatore Ganacci та UNTZ UNTZ.
20 листопада 2024 року з’явився мініальбом HIGH FASHION. Він складається з чотирьох композицій — Hottie, HIGH FASHION, Nostromo і Beat Rock.
Назва безпосередньо пов’язувала дві лінії його кар’єри, що давно перетиналися, — електронну музику та високу моду.
Espresso Macchiato
7 грудня 2024 року Tommy Cash випустив Espresso Macchiato, написану разом із фінським автором Johannes Naukkarinen.
Замість важкого експериментального репу з’явилася коротка танцювальна поп-пісня, побудована навколо перебільшених італійських культурних символів. Cash змішав англійську мову з навмисно неправильними італьянізмами й створив карикатурного персонажа Tomaso, для якого кава, гроші, сигарети та демонстративно красиве життя стають частиною одного комічного образу.
З художньої точки зору метод залишався знайомим. У ранніх роботах Cash перебільшував західні уявлення про Східну Європу; тепер тим самим способом він почав грати з міжнародними уявленнями про Італію.
Eesti Laul і Eurovision 2025
На національному відборі Eesti Laul 2025 Espresso Macchiato стала беззаперечним фаворитом. У суперфіналі Tommy Cash отримав близько 83% глядацьких голосів і став представником Естонії на Eurovision.
Перед конкурсом пісня викликала помітну дискусію в Італії: окремі громадські та політичні діячі критикували використання стереотипів. Сам Cash наголошував, що робота створювалася із симпатією до італійської культури, а не як спроба її образити.
На Eurovision Song Contest 2025 у Базелі Cash спочатку посів п’яте місце в першому півфіналі, а у фіналі 17 травня виступив під третім номером. Підсумком стали 356 балів і третє місце — після Австрії та Ізраїлю. Це був найкращий результат Естонії більш ніж за двадцять років і рекорд країни за кількістю набраних балів на конкурсі.
Після Eurovision Espresso Macchiato увійшла до британського Official Singles Chart на 40-му місці, ставши першим британським Top 40 у кар’єрі Tommy Cash.
Після Eurovision: Tony Effe, OK і Figaro
Успіх Espresso Macchiato помітно посилив зв’язок Tommy Cash з італійською музичною індустрією. У 2025 році з’явилася офіційна версія пісні з італійським репером Tony Effe, а потім окремий сингл OK. Обидва релізи представлені в офіційному цифровому каталозі Cash.
20 березня 2026 року вийшов Figaro. Реліз було випущено через Epic за ексклюзивною ліцензією Sony Music Entertainment Italy, продовжуючи сформовану після Eurovision італійську лінію його кар’єри.
L'AMMOR із TonyPitony
17 квітня 2026 року італійський артист TonyPitony і Tommy Cash випустили спільний сингл L'AMMOR. Пісня продовжила гротескну італійську естетику, що виникла навколо Espresso Macchiato, але вже у формі повноцінної співпраці двох артистів.
До композиції зняли навмисно абсурдний кліп, де TonyPitony і Cash зображали сюрреалістичну пару та розігрували пародійне весілля. Проєкт також отримав окрему восьмибітну відеогру L'AMMOR – The Game.
Boyband із Joost і Käärijä
11 травня 2026 року Joost Klein, Käärijä і Tommy Cash представили спільний тритрековий реліз Boyband. Apple Music класифікує його як single, а не як мініальбом. До нього увійшли I Miss Us, 2000 і Mass Destruction.
Об’єднання виявилося логічним не лише через спільну історію Eurovision. Усі троє артистів працюють із сучасною європейською клубною музикою, інтернет-культурою та персонажами, в яких гумор і навмисна дивність є частиною самого музичного твору.
Візуальна мова
Одна з постійних тем мистецтва Tommy Cash — людське тіло. Воно може бути цифрово перенесене на іншого персонажа, збільшене, деформоване, перетворене на скульптуру або поміщене в незвичну рекламну композицію. Kumu саме інтерес до спотвореної тілесності називає однією з основних особливостей його візуальної практики.
Інший постійний елемент — зіткнення високого та низького. Дизайнерський одяг може сусідити з дешевими предметами повсякденного побуту, музейна інсталяція — з інтернет-мемом, а співпраця з великим модним домом — із буханцем хліба чи упаковкою локшини.
Тому традиційний поділ на серйозне мистецтво і жарт у випадку Cash працює погано. Гумор для нього є художнім інструментом, а мистецький об’єкт часто навмисно оформлюється так, щоб спочатку виглядати як жарт.
Музичний стиль
Ранні роботи Tommy Cash ґрунтувалися переважно на репі та трепі, але вже до ¥€$ його музика помітно розширилася за рахунок техно, євроденсу, хаусу, хепі-хардкору й експериментальної електроніки. Пізніше ще сильніше проявилися габер та інші важкі форми європейської клубної музики.
При цьому реп Cash ніколи не будувався виключно навколо технічної складності тексту. Не менш важливими є тембр, акцент, ритм і коротка розмовна фраза. Неангломовну вимову артист не намагається повністю приховати й часто навмисно підсилює, перетворюючи її на самостійну музичну особливість.
Espresso Macchiato довела цей принцип до найбільш масової форми: навмисно неправильне змішування мов стало вже не окремою особливістю виконання, а основою всієї пісні.
Танець і сценічний перформанс
Багаторічний досвід танцівника помітно відрізняє Cash від багатьох реп-виконавців. Танець з’явився в його житті раніше за професійну музику й продовжує впливати на сценічну манеру.
Рух використовується не просто як концертна хореографія навколо співака. Положення тіла, вираз обличчя, повторюваний жест і взаємодія з іншими персонажами часто є частиною самої драматургії номера.
Особливо наочно це проявилося на Eurovision, де Espresso Macchiato будувалася не навколо вокальної демонстрації, а навколо завершеного комічного персонажа, точних рухів і поступового розвитку візуальної історії.
Основна дискографія Tommy Cash
- Euroz Dollaz Yeniz — 2014, студійний альбом
- ¥€$ — 2018, студійний альбом
- MONEYSUTRA — 2021, EP
- HIGH FASHION — 2024, EP
- Boyband — 2026, спільний тритрековий сингл Joost, Käärijä і Tommy Cash
В офіційному каталозі Apple Music основними повноформатними альбомами Cash залишаються Euroz Dollaz Yeniz і ¥€$.
Головні пісні Tommy Cash
До найважливіших записів належать Guez Whoz Bak, Leave Me Alone, Euroz Dollaz Yeniz, Winaloto, Surf, Pussy Money Weed, Little Molly, X-RAY, SDUBID, Zuccenberg, Racked, It's Crazy It's Party, TANGO, UNTZ UNTZ, Espresso Macchiato, OK, Figaro, L'AMMOR, I Miss Us, 2000 і Mass Destruction.
Окреме місце займають спільні роботи, де Cash виступає запрошеним артистом: Delicious і Click Charli xcx, Turn It Up з Oliver Tree і Little Big, а також інші проєкти міжнародної електронної та альтернативної реп-сцени.
Місце Tommy Cash у сучасній європейській музиці
Tommy Cash побудував міжнародну кар’єру незвичним способом. Замість спроби позбутися регіонального походження та записувати максимально нейтральну англомовну поп-музику він спочатку зробив центральним матеріалом саме власну несхожість — Таллінн, Коплі, східноєвропейський побут, акцент, танцювальне минуле й дивний візуальний гумор.
Winaloto вивела цю естетику до міжнародної інтернет-аудиторії. Співпраця з Charli xcx пов’язала Cash з експериментальною поп-сценою, ¥€$ розширив музичну палітру, а робота з Rick Owens і виставка в Kumu остаточно закріпили його становище на перетині музики, моди та сучасного мистецтва.
Eurovision став не відмовою від попереднього методу, а його найбільш масовою формою. Espresso Macchiato використовувала ту саму логіку культурного перебільшення, на якій раніше будувалися багато робіт Cash, але помістила її в максимально доступну танцювальну поп-форму. Результатом стали третє місце і 356 балів — найкращий результат Естонії на Eurovision більш ніж за два десятиліття.
При цьому подальші Figaro, L'AMMOR і Boyband показали, що Cash не закріпився виключно в ролі «артиста Eurovision». Його каталог продовжує рухатися між поп-музикою, репом і важкою європейською електронікою, а візуальна складова залишається невіддільною від звуку.
Тому Tommy Cash точніше розглядати не просто як естонського репера, а як музиканта та візуального художника, який використовує популярну культуру як матеріал для постійного переосмислення. Від Коплі та Euroz Dollaz Yeniz до Rick Owens, Maison Margiela, Espresso Macchiato й Eurovision його кар’єра розвивається навколо однієї й тієї самої здатності — перетворювати зіткнення на перший погляд несумісних культур, жанрів і образів на власну впізнавану мову.
