Scooter
Peggy Gou — південнокорейська діджейка, музична продюсерка, вокалістка й авторка пісень, справжнє ім’я — Kim Min-ji (Кім Мінджі). Народилася 3 липня 1991 року в Інчхоні, Південна Корея. Основу її музики становить house, доповнений елементами techno, electro, disco та танцювальної музики 1980–1990-х років. Окремою особливістю її каталогу стали вокальні партії корейською мовою та звернення до корейської культури в музиці й візуальному оформленні релізів.
До міжнародної популярності Peggy Gou прийшла у другій половині 2010-х завдяки клубним релізам на Rekids, Phonica і Technicolour, а згодом EP Once і композиції It Makes You Forget (Itgehane). Пізніше її аудиторія значно розширилася завдяки Starry Night, I Go і особливо (It Goes Like) Nanana. У 2024 році вона випустила дебютний студійний альбом I Hear You на XL Recordings.
Ранні роки та Лондон
Kim Min-ji виросла в Інчхоні. Приблизно з восьми років вона займалася класичним фортепіано. У 14 років батьки відправили її до Лондона вивчати англійську мову. Пізніше вона ненадовго повернулася до Південної Кореї, а потім знову переїхала до британської столиці й вступила до London College of Fashion.
Спочатку Gou розглядала кар’єру в модній індустрії: її цікавили дизайн, фотографія та стилізація. Однак саме в Лондоні музика поступово стала її головним професійним напрямом. Пізніше вона працювала лондонською кореспонденткою Harper's Bazaar Korea, перш ніж остаточно перейти до електронної музики.
Із діджеїнгом вона вперше познайомилася приблизно у 2009 році завдяки знайомому з Кореї. До створення власної музики серйозно перейшла кілька років потому, опановуючи Ableton Live та інші інструменти продакшену.
Берлін і початок продюсерської кар’єри
Після Лондона Peggy Gou переїхала до Берліна. Місцеве клубне середовище стало важливою частиною її професійного становлення: вона зосередилася на діджеїнгу, колекціонуванні музики та студійній роботі.
Першу композицію Hungboo Gou завершила приблизно у 2014 році. Назва пов’язана з персонажем традиційного корейського фольклору. Однак офіційний дискографічний дебют відбувся пізніше — у січні 2016 року, коли лейбл Rekids випустив EP The Art of War Part 1.
2016 рік став особливо продуктивним: Gou випустила кілька EP на різних лейблах. На Phonica White з’явилися Day Without Yesterday / Six O Six, а Technicolour, підрозділ Ninja Tune, випустив Seek for Maktoop. Ці роботи закріпили її позиції в європейському house- і techno-середовищі ще до появи більш масових хітів.
Пізніше Gou стала першою корейською жінкою-діджеєм, яка виступила в берлінському Berghain — одному з найвідоміших клубів сучасної електронної сцени.
Once і It Makes You Forget
У березні 2018 року на Ninja Tune вийшов EP Once, який став важливим етапом у розвитку Peggy Gou як самостійної артистки.
Центральною композицією стала It Makes You Forget (Itgehane). Саме на цьому релізі Gou вперше використала власний голос у студійному записі. Вокальну партію виконано корейською мовою, тоді як музична основа поєднує house-грув, клавішні партії, перкусію та елементи acid house.
У 2018 році It Makes You Forget (Itgehane) отримала премію AIM Independent Music Awards у категорії Independent Track of the Year. Трек також з’явився в багатьох підсумкових списках електронної музики року й став однією з головних робіт раннього міжнародного періоду Peggy Gou.
Gudu Records і Starry Night
У 2019 році Peggy Gou заснувала власний незалежний лейбл Gudu Records.
Першим релізом став її двотрековий Moment EP, випущений у квітні 2019 року. До нього увійшли Starry Night і Han Pan. Обидві композиції продовжили поєднання house-музики з вокалом Gou корейською та англійською мовами.
Starry Night стала однією з найвпізнаваніших робіт продюсерки. В основі треку — фортепіанні акорди, house-ритм і мінімалістична вокальна партія, побудована навколо коротких слів та образів.
Надалі Gudu Records перетворився з майданчика для власних релізів Gou на повноцінний лейбл. На ньому виходила музика DMX Krew, Mogwaa, Hiver, Salamanda, Alinka та інших електронних артистів.
DJ-Kicks
У червні 2019 року Peggy Gou підготувала 69-й випуск серії DJ-Kicks для !K7 Records.
73-хвилинний мікс показав значно ширший діапазон її музичних інтересів, ніж власні популярні сингли: до трек-листа увійшли Aphex Twin, Kode9, Pearson Sound, Kyle Hall, I:Cube та інші представники house, techno, electro й експериментальної електроніки.
Gou стала першою корейською жінкою, яка записала випуск DJ-Kicks. Для оформлення релізу вона обрала зображення тигра — відсилання до корейської культури.
Nabi і I Go
У червні 2021 року на Gudu Records вийшла Nabi за участю OHHYUK, вокаліста південнокорейського гурту HYUKOH. Назва означає «метелик» корейською мовою.
Місяць потому Peggy Gou випустила I Go. Продюсерка пов’язувала композицію з танцювальною музикою 1990-х, яку слухала в молодості, та з власними спогадами про епоху, клубну культуру якої вона не встигла безпосередньо пережити у Великій Британії.
Обидва треки належать до 2021 року — поширене датування 2022 роком є помилковим.
(It Goes Like) Nanana
Улітку 2023 року вийшов (It Goes Like) Nanana — найбільший комерційний хіт у кар’єрі Peggy Gou.
Композиція побудована на естетиці європейської dance- і house-музики 1990-х: синтезаторному рифі, прямому ритмі та простому вокальному хуку. Трек набув широкого поширення ще до офіційного релізу завдяки записам із DJ-сетів і соціальним мережам.
У Великій Британії Nanana досяг 5-го місця Official Singles Chart, провів 12 тижнів у першій десятці та очолив Official Dance Singles Chart.
Успіх композиції суттєво розширив аудиторію Peggy Gou за межами клубної сцени. Pitchfork зазначав, що сингл досяг першого місця у п’яти країнах.
I Believe in Love Again
У листопаді 2023 року Peggy Gou випустила I Believe in Love Again спільно з Lenny Kravitz.
Gou пов’язувала звучання композиції з впливом R&B і танцювальної музики 1990-х, окремо відзначаючи альбом Kravitz 5 як одну з важливих для неї платівок цього періоду. Kravitz записав вокал, доповнив текст і гітарну партію.
Пізніше сингл увійшов до дебютного альбому Peggy Gou.
I Hear You
7 червня 2024 року на XL Recordings вийшов перший студійний альбом Peggy Gou I Hear You. Платівка містить десять композицій і стала підсумком майже десятиліття окремих EP, синглів і реміксів.
До альбому увійшли раніше випущені (It Goes Like) Nanana, I Go і I Believe in Love Again, а також 1+1=11, Lobster Telephone, Back to One, Purple Horizon, Seoulsi Peggygou та інші роботи.
Гостями альбому стали Lenny Kravitz і пуерториканська реперка Villano Antillano. Композиція Seoulsi Peggygou (서울시페기구) примітна використанням традиційного корейського інструмента каягим поряд з елементами jungle та електронної танцювальної музики.
У музичному плані I Hear You значною мірою звертається до house- і dance-естетики 1990-х: органних басів, класичних драм-машин, breakbeat і яскравих синтезаторних партій. Водночас альбом не обмежується одним клубним жанром.
Виступи
До кінця 2010-х Peggy Gou перейшла від клубних виступів до великих міжнародних фестивалів. Вона грала на Coachella, Glastonbury, Primavera Sound, Dekmantel, Sonar, Ultra Music Festival та інших заходах, водночас продовжуючи виступати в клубах і на Ібіці.
У 2024 році Gou знову виступила на Coachella, а також на Primavera і Glastonbury. У серпні вона провела на той момент найбільший власний британський виступ у лондонському Gunnersbury Park.
Kirin і робота в моді
Зв’язок Peggy Gou з модною індустрією виник задовго до міжнародного успіху в музиці: вона навчалася в London College of Fashion і працювала у модній журналістиці.
У 2019 році Gou представила власну лінію одягу Kirin, створену за підтримки італійської компанії New Guards Group. Із цією співпрацею її познайомив Virgil Abloh.
Назва Kirin походить від корейського слова «жирафа» — улюбленої тварини Gou.
New Guards Group у той період також працювала з Off-White, Palm Angels та іншими марками, однак Kirin не був колаборацією Peggy Gou з Off-White або Louis Vuitton. Зв’язок із Louis Vuitton був передусім особистим: Gou дружила з Virgil Abloh і регулярно з’являлася на заходах бренду.
У 2024 році Peggy Gou була оголошена глобальною амбасадоркою Maybelline New York.
Музичний стиль
Головним жанровим орієнтиром Peggy Gou залишається house. У її ранній дискографії також помітні techno й electro, а пізніші роботи активно використовують piano house, disco, Italo, Balearic та різні форми танцювальної музики 1990-х.
Замість надто загального визначення «східні мотиви» точніше говорити про конкретне використання корейської мови й елементів корейської музичної культури. Корейський вокал звучить у It Makes You Forget, Starry Night, I Go та інших композиціях, а на альбомі I Hear You з’являються й традиційні інструменти.
У DJ-сетах Gou не обмежується власною дискографією: її DJ-Kicks і клубні виступи демонструють інтерес до Chicago house, acid house, techno, electro, breakbeat і більш експериментальної електронної музики.
DJ Mag Top 100 DJs
Peggy Gou вперше увійшла до DJ Mag Top 100 DJs у 2019 році під №80. У наступні роки її позиції помітно зросли.
У 2023 році вона піднялася на 9-те місце і була названа DJ Mag World's No.1 House DJ у межах рейтингу. У 2024 році посіла №10, а у 2025 році — №12.
2025–2026
Після I Hear You Peggy Gou продовжила переважно сингловий і гастрольний формат.
У червні 2025 року вийшла D.A.N.C.E — її композиція для саундтреку F1 The Album до фільму F1.
У той самий період Gou випускала нові ремікси, зокрема власну версію like JENNIE.
У 2026 році з’явилися I Feel So Free (Peggy Gou Energy Mix) і ремікс Where Do We Go, а 26 червня 2026 року Peggy Gou і нігерійська співачка Ayra Starr випустили Wo, man (Edit) на XL Recordings. Станом на серпень 2026 року це один із найновіших офіційних релізів Peggy Gou.
