Дюна
ЛСП — білоруський музичний проєкт репера, співака й автора пісень Олега Вадимовича Савченка (нар. 10 липня 1989 року). Проєкт з’явився у другій половині 2000-х як сольний псевдонім Савченка, а у 2012–2017 роках фактично перетворився на дует Олега та продюсера Романа Сащеко, відомого як Рома Англічанін. Після смерті Романа в липні 2017 року Савченко зберіг назву ЛСП і продовжив роботу з концертним гуртом та запрошеними продюсерами.
Музика ЛСП кілька разів змінювалася разом із самим проєктом. У ранніх записах поєднувалися хіп-хоп, електропоп, дабстеп та інді-музика; період Magic City пов’язаний із трепом і американською клубною естетикою, а Tragic City вивів проєкт далеко за звичні жанрові межі російськомовного репу. Згодом у піснях стало більше живих інструментів, поп-музики, року, шансону та авторської пісні. Попри всі зміни, основою ЛСП залишаються мелодії Савченка та його тексти — цинічні, романтичні, часто гротескні, з постійними сюжетами про кохання, самотність, залежність, гроші, смерть і саморуйнування.
Олег Савченко та перші роки
Олег Савченко виріс у Вітебську в родині журналістів. У дитинстві займався фортепіано, однак систематичної музичної освіти тоді не отримав. Згодом почав писати вірші й зацікавився хіп-хопом.
У 2007 році Савченко вступив до університету й переїхав із Вітебська до Мінська. Сам музикант саме з цим часом пов’язував ранній етап свого становлення: він брав участь у місцевому реп-середовищі, записував перші пісні та шукав власний спосіб поєднати реп із мелодійною поп-музикою. За освітою Савченко — лінгвіст-викладач, випускник філологічного напряму Мінського державного лінгвістичного університету.
Назва ЛСП не має одного офіційного розшифрування. У різні роки Савченко та люди з його оточення пропонували десятки жартівливих варіантів — від «Лучик сильнее пули» до «Лучше спросите попозже». У ранніх інтерв’ю музиканти навмисно змінювали значення літер, тому подавати будь-який один варіант як справжнє походження назви було б неправильно.
«Видеть цветные сны»
Першим помітним авторським релізом ЛСП став мініальбом «Видеть цветные сны», випущений 16 вересня 2011 року.
До нього увійшли «Маг», «Улицы», «Хиппи», «Ламбада», «Мир стал пустым без тебя» і ремікс «Хиппи». Над музикою працювали Aes Genius, 614, Paul Pain і сам Савченко.
Уже тут проявилися особливості, які надовго залишаться в музиці ЛСП. Савченко не прагнув звучати як класичний репер: співав, активно використовував обробку голосу, поєднував речитатив із поп-мелодіями та електронною музикою.
В інтерв’ю до десятиріччя релізу він згадував, що поступово дійшов висновку: реп зовсім не обов’язково має будуватися навколо безперервного читання. Для російськомовної хіп-хоп-сцени початку 2010-х такий підхід іще не був стандартним.
Рома Англічанін
Ключова постать в історії ЛСП — Роман Миколайович Сащеко, більш відомий як Рома Англічанін.
Роман був музикантом, звукорежисером і продюсером із Могильова. До тісної співпраці із Савченком він грав в електропанк-гурті GreenChe та брав участь в інших проєктах.
Примітно, що ще під час створення «Видеть цветные сны» Роман контролював зведення матеріалу, хоча особисто з Олегом тоді ще не був знайомий. Повноцінна спільна робота почалася у 2012 році з пісні «Номера».
Поступово межа між сольним проєктом Олега та роботою дуету зникла. Савченко відповідав передусім за тексти, мелодії та вокал; Англічанін формував звучання, займався продюсуванням і постпродакшеном.
Сам Олег пізніше говорив, що практично вся номерна дискографія того періоду створювалася за участю Роми — від контролю зведення першого EP до повного продюсування окремих наступних робіт.
«ЁП» і «Виселицца»
2014 рік став першим великим проривом ЛСП.
8 січня вийшов альбом «ЁП», що зібрав пісні, записані протягом попередніх років. До нього увійшли «Канат», «Коктейль», «Больше денег», «Сити», «Потерян и не найден», «Пикачу», «Живая петля», «Зачем мне этот мир» і «Лилвэйн».
24 травня з’явилася «Виселицца».
Саме ці дві платівки 2014 року зробили ЛСП одним із найбільш обговорюваних проєктів нової російськомовної реп-сцени. Музика вже погано вкладалася в межі звичайного хіп-хопу: поруч існували електропанк, синтезаторний поп, важка електроніка, клубні ритми та навмисно спотворений вокал.
The Flow у своєму першому великому інтерв’ю з ЛСП у 2014 році вже називав Олега та Рому гуртом — із чим обидва музиканти погоджувалися.
Booking Machine та Oxxxymiron
Улітку 2014 року ЛСП почав співпрацювати з концертною агенцією Booking Machine. Значну роль у цьому відіграв Oxxxymiron, який публічно підтримував білоруський проєкт.
Наприкінці року з’явилася спільна пісня ЛСП і Oxxxymiron «Мне скучно жить».
Співпраця виявилася важливою для розширення аудиторії: ЛСП почав регулярно виступати в Росії, з’явилися великі концерти й тури. Водночас відносини з Booking Machine тривали недовго, а пізніше між Савченком і Oxxxymiron стався публічний конфлікт.
Головним музичним результатом їхньої взаємодії все ж залишився інший трек.
Magic City і «Безумие»
20 липня 2015 року ЛСП випустив Magic City.
Концепція альбому будувалася навколо вигаданого міста розваг, сексу, грошей і безперервного свята, за яким поступово проступає порожнеча. Тут особливо помітний вплив трепу й американського хіп-хопу середини 2010-х.
До альбому увійшли «Magic City», «Шест», «Bullet» з Pharaoh, «Фокус», «Уровни», «OK», «Bankroll», «Безумие», «Пусть говорят» та інші композиції.
Головним хітом стала ремікс-версія «Безумия» з Oxxxymiron.
Спочатку пісня виникла з матеріалу іншого виконавця — Breezey Montana. Олегові запропонували написати приспів, потім з’явився його власний куплет, а найбільшу популярність отримала версія з гостьовою участю Oxxxymiron. За підсумками 2015 року The Flow поставив її на перше місце у своєму списку найкращих вітчизняних треків року.
Magic City був важливим і тому, що показав ЛСП як проєкт, здатний одночасно працювати всередині репу та поп-музики. Савченко дедалі частіше не читав, а співав, тоді як Англічанін використовував трепову основу радше як матеріал для власного електронного звучання.
«Кондитерская» з Pharaoh
У 2016 році ЛСП тісно співпрацював із Pharaoh.
1 жовтня артисти випустили спільний мініальбом «Кондитерская» із шести пісень: «Порнозвезда», «Кекс», «Золотые рыбки», «9 жизней», «PiT» і «Неон».
Продюсерський склад був різноманітним: над музикою працювали Crazie Mugg, BRYTE, ColdSiemens, stereoRYZE, White Punk, SOUTHGARDEN, LOSTSVUND; музику «Золотых рыбок» створювали Рома Англічанін і Breezey Muzik.
Після виходу релізу ЛСП і Pharaoh вирушили у спільний тур.
«Порнозвезда» і «Золотые рыбки» стали одними з найвпізнаваніших пісень цього періоду та значно розширили аудиторію обох виконавців.
Tragic City
28 квітня 2017 року вийшов Tragic City — альбом, що став центральною роботою періоду Олега Савченка та Роми Англічаніна.
Назва безпосередньо продовжувала Magic City, однак саме місто тепер виглядало інакше. Якщо попередня платівка показувала яскравий бік нічного життя й гедонізму, то тут за ним ішли самотність, розпад стосунків, залежність, фізичне руйнування та смерть.
На альбомі є «Ползать», «Монетка», «Деньги не проблема», «Тело», «Воскресение», «Лабиринт отражений», «Белый танец», «Отброс», «Канкан», «Ещё один день», «Конец света» і «Плевок в вечность».
Особливо відомою стала «Монетка». Рома Англічанін уперше з’явився в пісні ЛСП не лише як продюсер, а й як репер, виконавши власний куплет. Це залишилося його єдиним таким виступом в основній дискографії дуету.
Tragic City показав, наскільки далеко ЛСП на той момент відійшов від жанрового реп-проєкту. В аранжуваннях з’явилися гітари, саксофон, синтезаторний поп і складна драматургія. The Flow пізніше включив платівку до двадцятки головних російськомовних реп-альбомів 2000–2020 років.
Смерть Роми Англічаніна
30 липня 2017 року Рома Англічанін помер.
Йому було 29 років. Для ЛСП це сталося лише через три місяці після виходу Tragic City.
Після смерті Романа природно постало питання, чи продовжить проєкт існування.
5 серпня Олег Савченко повідомив, що не збирається припиняти діяльність. Тур Tragic City зберегли. Олег писав, що Рома став частиною ЛСП і що закриття проєкту суперечило б ставленню самого Англічаніна до їхньої спільної роботи.
Перший виступ без Роми відбувся у серпні 2017 року. Савченко склав програму переважно з пісень, які особливо любив його загиблий друг.
ЛСП стає концертним гуртом
Восени 2017 року змінився концертний формат проєкту.
До Савченка приєдналися Den Hawk, його давній знайомий по Piggy Bang, і клавішник Петро Клюєв. Згодом склад концертних музикантів розширювався; в аранжуваннях дедалі більшу роль почали відігравати живі інструменти.
Перехід був суттєвим. За Роми Англічаніна ЛСП передусім існував як студійний дует автора та продюсера. Тепер на сцені це був повноцінний гурт.
Одним із перших важливих записів нового етапу став «Маленький принц», випущений у грудні 2017 року. Музичну основу композиції написав Петро Клюєв.
Поступово Олег сам став глибше залучатися до виробництва музики, а навколо ЛСП сформувалося коло музикантів і саунд-продюсерів, яке дозволило проєкту продовжувати розвиток без спроби знайти пряму «заміну» Ромі.
«Свиное рыло»
Після Tragic City наступного альбому довелося чекати три роки.
11 вересня 2020 року вийшло «Свиное рыло» — одна з найнесподіваніших робіт ЛСП.
Це не продовження Tragic City, а концептуальний реп-мюзикл, побудований як похмура переробка казки про трьох поросят. Спочатку назва і треклист узагалі з’явилися як фанатський жарт в інтернеті. Савченко вирішив перетворити вигадку на справжній альбом.
У роботі брали участь Петро Клюєв, Денис Астапов із гурту «Грязь» і Валера Boomer.
За звучанням тут зіткнулися хіп-хоп, театралізована пісня, шансон і гротеск. Реакція аудиторії була неоднозначною: багато слухачів три роки чекали прямого продовження Tragic City.
Воно з’явилося рівно за тиждень.
One More City
18 вересня 2020 року ЛСП випустив One More City — другий альбом за сім днів.
Він завершив умовну міську трилогію, розпочату Magic City і продовжену Tragic City. До альбому увійшли 15 пісень, серед них «Золотой мальчик», «Поп-звезда», «Мамонтёнок», «Девочка-пришелец», «Золушка», «Бинокль», «Амнезия» з Pharaoh, «Дюны», «10 негритят» і «Вспоминай».
Саме «Вспоминай» стала присвятою Ромі Англічаніну. Тому називати весь One More City альбомом пам’яті Роми не зовсім правильно: ця тема є лише частиною значно ширшої концепції.
Звучання також змінилося. Живі інструменти та поп-мелодика зайняли значно більше місця, ніж у треповому Magic City. The Flow називав One More City на той момент найбільш «нереперським» альбомом Савченка.
Альбом очолив російський чарт Apple Music; одночасно «Свиное рыло» перебувало в першій десятці.
«Несчастные люди»
Наступна повноформатна робота з’явилася 6 жовтня 2023 року.
Альбом «Несчастные люди» складається з 11 пісень. Замість єдиної фантастичної історії тут зібрана галерея персонажів, кожен із яких по-своєму виявляється невдахою: у коханні, грошах, стосунках із навколишнім світом або власним життям. Серед пісень — «Карантин», «Стоп игра», «Монополия», «Боди», «Сикрет Плейс», «Не убежал», «Сектор Приз» і «Золотой ключик».
До цього часу жанрова належність ЛСП стала ще умовнішою.
Замість колишнього електронного репу звучали поп, рок, жива ритм-секція, клавішні та музика, орієнтована на повноцінне концертне виконання. Сам Савченко на сцені почав використовувати саксофон.
The Flow включив «Несчастных людей» до десятки найкращих російськомовних альбомів 2023 року.
«Судный день»
Протягом 2024 року ЛСП активно випускав окремі пісні. Серед них — «Оверсайз», спільна з GONE.Fludd композиція «Ути-Пути», «Джекпот», «Бриллианты» та інші записи.
Наприкінці того ж року Олег говорив, що не бачить великого сенсу в новому альбомі: сингли в сучасній системі поширення музики збирають більше уваги, а сам формат великого релізу здавався йому вичерпаним.
Тим помітнішим стало рішення, ухвалене роком пізніше.
28 листопада 2025 року вийшов восьмий студійний альбом ЛСП «Судный день». Єдиним запрошеним виконавцем на ньому став GONE.Fludd у пісні «Кино».
На цій платівці Савченко наблизився до поп-музики сильніше, ніж будь-коли раніше. Реп не зник остаточно, але перестав бути головним каркасом. На перший план вийшли спів, мелодії та повноцінні пісенні форми.
Водночас характерна для ЛСП похмура сторона нікуди не зникла. За зовні легкими й добре запам’ятовуваними композиціями знову приховуються історії про зруйновані стосунки, страх старіння, самотність і людей, які не здатні отримати те, чого прагнуть.
За підсумками року The Flow поставив «Судный день» на 15-те місце серед найкращих вітчизняних альбомів 2025 року.
ЛСП у 2026 році
Після «Судного дня» проєкт не пішов на паузу. У цифровому каталозі ЛСП у 2026 році з’явилися нові релізи, серед яких «Лето» і «искра». При цьому основну частину концертної програми, як і раніше, становлять пісні різних періодів — від «ЁП» і «Виселиццы» до Tragic City, One More City і пізніх альбомів.
Сучасний ЛСП уже помітно відрізняється від проєкту початку 2010-х. Савченко зберіг реп як один зі своїх інструментів, але давно від нього не залежить: в одній дискографії сусідять треп, електронний поп, рок, шансон, майже театральні номери та мелодійна поп-музика.
Тексти та музичний стиль
У ранній музиці ЛСП особливо важливим було електронне середовище. Auto-Tune використовувався не лише для корекції голосу, а як самостійний художній ефект. Дабстеп, електропанк і синтезаторний поп могли співіснувати з реповою ритмікою в межах однієї пісні.
З Ромою Англічаніним звучання стало значно детальнішим. На «Виселицце» електронний продакшен навмисно різкий і перевантажений; на Magic City — просторіший і більш треповий; на Tragic City електронна основа вже сусідить із гітарами, саксофоном, фортепіано та майже кінематографічними аранжуваннями.
Після 2017 року роль живих інструментів зросла ще більше.
Постійнішим за жанр залишається сам персонаж пісень ЛСП. Він любить гроші й водночас зневажає їх, шукає кохання та руйнує стосунки, мріє про красиве життя й виявляє за ним порожнечу. Гедонізм майже завжди виявляється зворотним боком самотності.
Через це найвеселіші за формою пісні ЛСП нерідко виявляються одними з найпохмуріших за змістом.
Савченко активно використовує літературні відсилання, гру слів і ненадійного оповідача: герой пісні та реальний автор далеко не завжди одна й та сама особа. У текстах можуть сусідити груба розмовна лексика й цитати з літератури, абсурдний жарт і трагічний сюжет.
Саме цей контраст став однією з причин, чому ЛСП зміг вийти далеко за межі аудиторії російськомовного репу.
Основна дискографія ЛСП
- «Видеть цветные сны» — мініальбом, 2011
- «ЁП» — 2014
- «Виселицца» — 2014
- Magic City — 2015
- «Кондитерская» — спільний мініальбом з Pharaoh, 2016
- Tragic City — 2017
- «Свиное рыло» — 2020
- One More City — 2020
- «Несчастные люди» — 2023
- «Судный день» — 2025
ЛСП пройшов шлях від експериментального проєкту мінської інтернет-сцени до одного з найбільш упізнаваних російськомовних музичних колективів свого покоління. Період Олега Савченка та Роми Англічаніна сформував класичне звучання проєкту, але після 2017 року ЛСП не перетворився на спробу відтворювати колишню формулу. Дискографія продовжила змінюватися — іноді різко, як на «Свином рыле», іноді поступово, як на «Несчастных людях» і «Судном дне». Саме ця мінливість і стала однією з постійних рис проєкту.
