Linkin Park - Біографія та дискографія, усі альбоми й пісні

Linkin Park — американський рок-гурт, заснований у 1996 році в Аґура-Гіллз, штат Каліфорнія, США. Біля витоків колективу стояли Майк Шинода, Бред Делсон і Роб Бурдон; згодом до них приєдналися Джо Хан, Дейв «Фенікс» Фаррелл і вокаліст Марк Вейкфілд. У 1999 році місце провідного вокаліста посів Честер Беннінгтон. Linkin Park працюють на перетині альтернативного року, ню-металу, реп-року, альтернативного металу, електроніки та поп-року. Гурт продав понад 100 мільйонів записів, отримав дві премії Grammy і належить до найкомерційно успішніших рок-колективів початку XXI століття. Після смерті Беннінгтона у 2017 році Linkin Park припинили активну діяльність, а у 2024 році повернулися зі співвокалісткою Емілі Армстронг, барабанщиком Коліном Бріттеном і восьмим студійним альбомом From Zero.

Основу популярності Linkin Park сформували альбоми Hybrid Theory (2000) і Meteora (2003) з піснями «In the End», «Crawling», «Papercut», «Numb», «Faint», «Somewhere I Belong» і «Breaking the Habit». Надалі гурт неодноразово змінював музичний напрям: Minutes to Midnight наблизив його до альтернативного року, A Thousand Suns зробив акцент на електроніці та студійних експериментах, The Hunting Party повернув важкі гітари, а One More Light був орієнтований переважно на сучасну попмузику.

Створення Xero

Майк Шинода і Бред Делсон познайомилися під час навчання у школі в Аґура-Гіллз. Разом із барабанщиком Робом Бурдоном вони почали створювати музику, поєднуючи інтерес Шиноди до хіп-хопу та семплювання із захопленням Делсона важким роком.

Перший склад отримав назву Xero. До гурту приєдналися вокаліст Марк Вейкфілд, діджей Джо Хан і басист Дейв Фаррелл. Ранні записи створювалися в домашній студії Шиноди. Уже тоді в музиці використовувалися гітарні рифи, реп, електронні біти та семпли — елементи, які пізніше стали характерними для перших альбомів Linkin Park.

Xero записали демоматеріал, але зацікавити великі звукозаписні компанії не змогли. Вейкфілд зрештою залишив колектив. Дейв Фаррелл також певний час був відсутній через участь в іншому проєкті.

Честер Беннінгтон і Hybrid Theory

У 1999 році гурту запропонували вокаліста з Аризони Честера Беннінгтона, який раніше виступав із Grey Daze. Він отримав інструментальні записи Xero, записав на них вокал і приїхав до Каліфорнії на прослуховування.

Після приєднання Беннінгтона колектив деякий час називався Hybrid Theory. У 1999 році під цією назвою був записаний однойменний мініальбом. Назву довелося змінити через існування іншого гурту зі схожим найменуванням.

Наступним варіантом стало Lincoln Park — відсилання до парку Lincoln Park у Санта-Моніці. Зрештою написання змінили на Linkin Park. У цей період гурт отримав контракт із Warner Bros. Records.

До початку роботи над дебютним альбомом сформувався склад, із яким пов’язана класична епоха Linkin Park:

• Честер Беннінгтон — вокал;
• Майк Шинода — вокал, реп, клавішні, гітара, програмування;
• Бред Делсон — гітара;
• Дейв «Фенікс» Фаррелл — бас-гітара;
• Джо Хан — вертушки, семпли, програмування;
• Роб Бурдон — ударні.

Hybrid Theory і світовий успіх

24 жовтня 2000 року вийшов дебютний альбом Hybrid Theory, спродюсований Доном Гілмором. Його назва зберегла пам’ять про попереднє ім’я гурту.

Запис поєднав важкі гітарні партії з хіп-хоповими ритмами, електронним програмуванням, скретчами Джо Хана, репом Майка Шиноди та вокалом Честера Беннінгтона. Водночас пісні були достатньо компактними й мелодійними, що дозволило гурту вийти далеко за межі аудиторії ню-металу.

Основними синглами стали:

• «One Step Closer»;
• «Crawling»;
• «Papercut»;
• «In the End».

«In the End» піднялася до другого місця Billboard Hot 100. Hybrid Theory отримав діамантову сертифікацію у США і став головним комерційним релізом гурту. За «Crawling» Linkin Park отримали свою першу Grammy — у категорії Best Hard Rock Performance. Сам альбом був номінований як Best Rock Album, а гурт — як Best New Artist.

Успіх Linkin Park припав на період розквіту ню-металу, однак гурт відрізнявся від багатьох представників жанру помітною роллю електроніки та наявністю двох повноцінних вокальних центрів. Реп Шиноди й вокал Беннінгтона могли існувати окремо або послідовно розвивати одну композицію, створюючи характерну для раннього Linkin Park структуру куплетів і приспівів.

Reanimation

У 2002 році вийшов Reanimation — альбом реміксів і переосмислень матеріалу Hybrid Theory. Музиканти не обмежилися стандартними клубними реміксами: багато композицій отримали нові аранжування, додаткові вокальні партії та змінену структуру.

У проєкті брали участь представники хіп-хопу й електронної музики, а самі Linkin Park отримали можливість значно сильніше підкреслити ту частину свого звучання, яка на дебютному альбомі співіснувала з важкими гітарами.

Meteora

Другий студійний альбом Meteora вийшов 25 березня 2003 року. Він продовжив музичну модель Hybrid Theory, але відзначався детальнішою студійною роботою та ширшим використанням електроніки й семплів.

До альбому увійшли «Somewhere I Belong», «Faint», «Numb», «Breaking the Habit», «From the Inside» і «Lying from You». Meteora дебютував на першому місці Billboard 200 і остаточно закріпив міжнародний успіх Linkin Park.

Особливо тривалим виявився успіх «Numb». Композиція стала одним із найвпізнаваніших синглів гурту, а пізніше лягла в основу спільного запису з Jay-Z.

Collision Course з Jay-Z

У 2004 році Linkin Park і Jay-Z записали мініальбом Collision Course. Проєкт складався з мешапів, що поєднували пісні обох сторін у нові композиції.

Найвідомішою стала «Numb/Encore», створена на основі «Numb» Linkin Park і «Encore» Jay-Z. У 2006 році вона принесла гурту другу премію Grammy — за Best Rap/Sung Collaboration. Станом на сьогодні це залишається другою й останньою конкурсною перемогою Linkin Park на Grammy.

Projekt Revolution і Music for Relief

У 2002 році гурт запустив власний концертний проєкт Projekt Revolution. Його програми об’єднували виконавців року, металу, альтернативної музики та хіп-хопу, що відповідало жанровій структурі самих Linkin Park.

Після землетрусу й цунамі в Індійському океані у 2004 році учасники створили благодійну організацію Music for Relief. Вона займалася збором коштів для постраждалих від стихійних лих і підтримувала природоохоронні ініціативи.

Minutes to Midnight: зміна звучання

Третій студійний альбом Minutes to Midnight вийшов у 2007 році. Його продюсували Рік Рубін і Майк Шинода.

На цій роботі Linkin Park помітно скоротили використання формули, характерної для Hybrid Theory і Meteora. Реп з’явився лише в частині композицій, гітарні аранжування наблизилися до альтернативного року, а тематика деяких текстів вийшла за межі особистих переживань.

Головними синглами стали «What I've Done», «Bleed It Out», «Shadow of the Day», «Given Up» і «Leave Out All the Rest».

«What I've Done» була використана у фільмі Transformers. Пізніше Linkin Park продовжили співпрацю з франшизою: «New Divide» з’явилася у Transformers: Revenge of the Fallen, а «Iridescent» — у Transformers: Dark of the Moon.

A Thousand Suns

A Thousand Suns був випущений у 2010 році. Продюсерами знову стали Рік Рубін і Майк Шинода.

Альбом суттєво відрізнявся від ранніх робіт Linkin Park. Значно більшу роль отримали синтезатори, електронні ритми, оброблений вокал, інструментальні переходи й короткі інтерлюдії. У записі використані фрагменти історичних промов Роберта Оппенгеймера, Мартіна Лютера Кінга та Маріо Савіо.

До ключових композицій належать «The Catalyst», «Waiting for the End», «Burning in the Skies» і «Iridescent».

A Thousand Suns остаточно показав, що гурт не збирається обмежувати подальшу кар’єру ню-металом. Наступні альбоми продовжили цю практику постійної зміни співвідношення між роком, електронною музикою та поп-звучанням.

Living Things

На Living Things (2012) Linkin Park частково повернули коротші й пряміші пісенні форми, зберігши значну кількість електроніки. Реп Майка Шиноди знову став помітною частиною матеріалу, а гітарні партії звучали активніше, ніж на A Thousand Suns.

Найвідомішими композиціями стали «Burn It Down», «Lost in the Echo», «Castle of Glass» і «Powerless». Альбом очолив Billboard 200.

У 2013 році гурт випустив Recharged — збірку реміксів композицій Living Things і додаткового матеріалу.

The Hunting Party

Шостий студійний альбом The Hunting Party вийшов у 2014 році. Після електронно орієнтованих A Thousand Suns і Living Things гурт зробив головний акцент на живих ударних і важких гітарах.

У записі взяли участь запрошені музиканти:

• Rakim — «Guilty All the Same»;
• Page Hamilton із Helmet — «All for Nothing»;
• Daron Malakian із System of a Down — «Rebellion»;
• Tom Morello — «Drawbar».

The Hunting Party помітно відрізняється від раннього ню-металу Linkin Park. У ньому більше впливу альтернативного металу, хардкору та традиційного важкого року.

One More Light

19 травня 2017 року вийшов сьомий студійний альбом One More Light. На відміну від The Hunting Party, він був побудований переважно навколо електронної попмузики та вокальних мелодій.

Під час роботи гурт співпрацював із зовнішніми авторами й продюсерами. Головним синглом стала «Heavy», записана з американською співачкою Kiiara. До альбому також увійшли «Talking to Myself», «Battle Symphony», «Nobody Can Save Me» і заголовна «One More Light».

Різка зміна напряму викликала неоднозначну реакцію частини аудиторії, звиклої до важчого матеріалу гурту. Однак зміна жанру для Linkin Park на той момент уже не була винятком: практично кожен альбом після Meteora відрізнявся від попереднього.

Смерть Честера Беннінгтона

20 липня 2017 року Честер Беннінгтон помер у своєму будинку в Каліфорнії у віці 41 року. Слідство встановило, що причиною смерті було самогубство. Після цього Linkin Park скасували решту туру One More Light.

27 жовтня 2017 року у Hollywood Bowl у Лос-Анджелесі відбувся концерт Linkin Park and Friends: Celebrate Life in Honor of Chester Bennington. Разом із учасниками гурту виступили запрошені музиканти та вокалісти.

Після концерту Linkin Park не оголошували офіційного розпаду, однак активна діяльність гурту була зупинена.

Пауза та архівні релізи

У наступні роки учасники займалися власними проєктами. Майк Шинода у 2018 році випустив сольний альбом Post Traumatic.

У 2020 році Linkin Park підготували розширене видання Hybrid Theory: 20th Anniversary Edition, до якого увійшли демозаписи, ранні релізи, концертний матеріал та інші архівні записи.

У 2023 році вийшло ювілейне перевидання Meteora. Головним новим треком стала «Lost» із вокалом Честера Беннінгтона, записаним під час роботи над альбомом на початку 2000-х. Також були опубліковані «Fighting Myself», «More the Victim» та інші раніше офіційно не видані записи.

У квітні 2024 року з’явилася збірка Papercuts (Singles Collection 2000–2023). До неї увійшли основні сингли гурту та раніше не видана композиція «Friendly Fire», записана під час сесій One More Light.

Повернення Linkin Park

5 вересня 2024 року Linkin Park уперше за сім років публічно виступили й представили оновлений склад. До Майка Шиноди, Бреда Делсона, Дейва Фаррелла та Джо Хана приєдналися Емілі Армстронг із Dead Sara як співведуча вокалістка та Колін Бріттен як барабанщик і продюсер. Того самого дня вийшов сингл «The Emptiness Machine».

Роб Бурдон у поверненні участі не брав. За словами Майка Шиноди, за кілька років до цього барабанщик повідомив колегам, що хоче дистанціюватися від діяльності Linkin Park, і поступово припинив брати участь у проєктах гурту. Його місце посів Колін Бріттен.

Бред Делсон Linkin Park не залишав. Він бере участь у студійній роботі та підготовці концертних програм, але після повернення гурту відмовився від постійних гастролей. На сцені його партії виконує гітарист Alex Feder. Сам Делсон пояснював це рішення бажанням зосередитися на студійній та творчій роботі всередині колективу.

From Zero

15 листопада 2024 року Linkin Park випустили восьмий студійний альбом From Zero — першу повноформатну роботу після One More Light і перший альбом з Емілі Армстронг і Коліном Бріттеном.

Назва From Zero містить відсилання до початкового імені гурту Xero. У музичному плані платівка використовує елементи кількох попередніх періодів Linkin Park: важкі гітари, реп Майка Шиноди, електронне програмування, скретчі Джо Хана та чергування двох провідних вокалістів.

До альбому увійшли:

• «The Emptiness Machine»;
• «Cut the Bridge»;
• «Heavy Is the Crown»;
• «Over Each Other»;
• «Casualty»;
• «Overflow»;
• «Two Faced»;
• «Stained»;
• «IGYEIH»;
• «Good Things Go».

From Zero посів перше місце в альбомних чартах 14 країн, зокрема Великої Британії. «The Emptiness Machine» стала головним синглом першого етапу повернення гурту.

Композиція «Heavy Is the Crown» була обрана офіційною піснею чемпіонату світу з League of Legends 2024.

From Zero Deluxe Edition

У 2025 році гурт випустив розширене видання From Zero. Воно додало три нові студійні пісні:

• «Up From the Bottom»;
• «Unshatter»;
• «Let You Fade».

За інформацією самого гурту, «Unshatter» з’явилася ще на ранньому етапі роботи над From Zero, «Let You Fade» була розпочата під час основних сесій і завершена пізніше, а «Up From the Bottom» записали вже між гастрольними етапами після повернення Linkin Park.

Grammy після повернення

На 68-й церемонії Grammy у 2026 році Linkin Park отримали дві номінації: From Zero претендував на Best Rock Album, а «The Emptiness Machine» — на Best Rock Performance. У жодній із цих категорій гурт не переміг.

Таким чином, офіційний результат Linkin Park на Grammy станом на 2026 рік становить дві перемоги при восьми номінаціях.

Склад Linkin Park

Поточний склад:

• Майк Шинода — вокал, реп, клавішні, гітара, програмування;
• Бред Делсон — гітара, студійна робота; не бере участі в регулярних гастролях;
• Дейв «Фенікс» Фаррелл — бас-гітара;
• Джо Хан — вертушки, семпли, програмування;
• Емілі Армстронг — вокал, із 2024 року;
• Колін Бріттен — ударні, продюсування, із 2024 року.

Основні колишні учасники:

• Честер Беннінгтон — вокал, 1999–2017;
• Роб Бурдон — ударні, 1996–2017;
• Марк Вейкфілд — вокал у період Xero.

Музичний стиль

Перші два альбоми Linkin Park зазвичай відносять до ню-металу, альтернативного металу та реп-року. Для них характерні понижений гітарний стрій, електронні семпли, хіп-хопові біти, скретчі, реп і контраст між чистим та екстремальним вокалом.

Починаючи з Minutes to Midnight, гурт поступово відмовився від прив’язки до одного напряму. На A Thousand Suns електроніка стала центральною частиною аранжувань; Living Things поєднав електронне звучання з традиційнішою пісенною структурою; The Hunting Party був орієнтований на важкий гітарний рок; One More Light — на електронну попмузику.

From Zero повернув в один альбом багато елементів, які гурт використовував у різні роки, без повного повернення до звучання Hybrid Theory або Meteora.

Постійними елементами Linkin Park залишаються програмування, робота із семплами, поєднання року й хіп-хопу та використання кількох типів вокалу. У класичному складі головним контрастом були реп і спів Майка Шиноди та вокал Честера Беннінгтона. Після 2024 року взаємодія двох вокалістів будується навколо Шиноди й Емілі Армстронг.

Дискографія Linkin Park

Студійні альбоми

• Hybrid Theory — 2000
• Meteora — 2003
• Minutes to Midnight — 2007
• A Thousand Suns — 2010
• Living Things — 2012
• The Hunting Party — 2014
• One More Light — 2017
• From Zero — 2024

Основні інші релізи

• Hybrid Theory EP — 1999
• Reanimation — 2002, альбом реміксів
• Collision Course — 2004, спільний мініальбом із Jay-Z
• Recharged — 2013, альбом реміксів
• Hybrid Theory: 20th Anniversary Edition — 2020
• Meteora: 20th Anniversary Edition — 2023
• Papercuts (Singles Collection 2000–2023) — 2024
• From Zero (Deluxe Edition) — 2025

Місце Linkin Park у сучасній рок-музиці

Linkin Park не були творцями ню-металу чи першими музикантами, які поєднали рок і реп. На момент виходу Hybrid Theory подібні поєднання вже використовували Rage Against the Machine, Korn, Limp Bizkit та інші гурти. Відмінною рисою Linkin Park стала конкретна форма цього змішання: електронне продюсування, важкі гітари, реп, мелодійні приспіви та два контрастні вокали існували всередині однієї компактної пісенної структури.

Hybrid Theory і Meteora стали одними з найзатребуваніших рок-альбомів початку 2000-х, але подальша дискографія показує, що гурт не зберіг їхню формулу незмінною. За кілька наступних релізів Linkin Park пройшли шлях від альтернативного року та електронної музики до важкого гітарного матеріалу й поп-звучання.

Смерть Честера Беннінгтона розділила історію гурту на два періоди. Записи 2000–2017 років залишаються невіддільними від його голосу та творчого внеску. Повернення 2024 року при цьому не було оформлене як спроба відтворити колишній склад: Емілі Армстронг увійшла до гурту як нова співведуча вокалістка, а From Zero став першим студійним матеріалом оновленого складу.

Станом на 2026 рік Linkin Park продовжують записувати музику й гастролювати. Їхня основна дискографія налічує вісім студійних альбомів, а період From Zero є чинним етапом історії гурту, а не архівним возз’єднанням.